Першим кінотеатром Полтави вважається будинок Полтавського дворянського зібрання, який розташований у південно-східному секторі Круглої площі між вулицями Соборності та 1100-річчя Полтави. Будівля була зведена в 1810 році в стилі класицизму та є пам’яткою історії та архітектури. Довгий час будинок дворянського зібрання був одним з культурних та громадських центрів міста. Далі на poltava-trend.
У двадцятих роках минулого століття тут знаходився клуб імені Карла Маркса. У розташованому неподалік сквері функціонував літній кінотеатр, де показували німе кіно, яке супроводжувалося живою музикою. До слова, зіркою німого кіно в далекому минулому була полтавчанка Віра Холодна.
Трохи з історії появи кінематографа
Сьогодні майже неможливо точно визначити дату появи першого кінотеатру, оскільки кінопрокат пройшов довгий еволюційний шлях, перш ніж набув звичної для сучасної людини форми. Вважається, що кінематограф з’явився завдяки винаходу Томаса Едісона. Саме він створив кінетоскоп. Цей апарат дозволяв демонструвати зображення, записане на плівку, на маленькому екрані. Кінетоскоп придбала для приватного користування родина Люм’єрів.
У ті часи дозволити собі такий апарат могли лише заможні люди. Брати Люм’єр удосконалили пристрій, оснастивши його грейферним механізмом, який дозволяв плівці плавно пересуватися. У результаті з’явився апарат під назвою кінематограф. Це була невелика дерев’яна скринька, на тильному боці якої відкривається стулка. Після розміщення в ній джерела світла вона зі знімального пристрою перетворювалася на проєкційний апарат.
Перший публічний показ кінематографа відбувся в грудні 1895 року в «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі. Брати Люм’єр зняли картину під назвою «Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота». Сюжет стрічки був простим, проте «диво», що з’явилося на екрані, приголомшило глядачів. Перший сеанс був платним, а один квиток коштував 1 франк. На показ прийшли лише 33 відвідувачі, проте вже через три тижні щоденний виторг від сеансів сягав 2 500 франків.
Ці покази стали доказом того, що у публіки є величезний інтерес до подібних видовищ. Після цього кінематограф почав стрімко поширюватися по всьому світу. Кіно показували як заможним, так і бідним людям. Спеціалізованих місць для таких показів не існувало. Перші сеанси організовували в мюзик-холах та театрах, а також у тимчасово збудованих або пересувних залах.
Перший кінотеатр на Полтавщині
Будинок Полтавського дворянського зібрання був важливим культурним центром Полтави. Тут організовували літературні та музичні вечори, виставки, бали, зустрічі та урочисті прийоми гостей міста. У липні 1813 року тут вшановували першого російського поета-реаліста Гаврила Державіна. У тридцятих роках XIX століття в будівлі почала працювати перша в Полтаві громадська бібліотека, якою опікувався фольклорист та видавець української поезії Микола Цертелєв. У другій половині XIX століття великий зал будівлі почали використовувати для проведення концертів.
Тут виступали такі видатні митці, як Модест Мусоргський, Антон Рубінштейн, Олександр Скрябін, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов і Федір Шаляпін. На музичних вечорах у 1881 році в цьому будинку бувала уродженка Полтавщини Марія Башкирцева, яка на той момент мешкала з батьками у Франції.
У лютому 1919 року Полтавське дворянське зібрання було закрито. Пізніше в будівлі на вулиці Соборності розташовувався клуб імені Карла Маркса, а поруч почав діяти літній кінотеатр. У роки Другої світової війни, коли Полтава перебувала в окупації, на старовинній будівлі з’явився напис німецькою мовою: «Церковна служба для солдатів вермахту щосуботи». У 1943 році будівлю спалили.
Вже у квітні 1945 року місцеві жителі почали розчищати завали. У липні того ж року в будинку Полтавського дворянського зібрання стартували відновлювальні роботи. До них залучили полонених німців. Під час розчищення фронтону будівлі вони виявили замурований оригінальний герб Полтавської губернії. У квітні 1947 року завершили реставрацію головного фасаду, у червні – колон головного центрального портика, а до серпня відновили тильний фасад.
До вересня 1947 року будівлю було повністю відновлено. Будинок дворянського зібрання став першим із відбудованих після війни в складі ансамблю Круглої площі. Відтоді будівля використовувалася як кінотеатр імені Котляревського.
У вересні 1990 року активісти товариства «Просвіта», які підтримували Народний рух, підняли над будівлею український прапор, однак до ранку його вже зняли. У 2008 році в кінотеатрі з’явилися агентство нерухомості, інтернет-клуб, магазини та казино. До лютого 2014 року стало помітно, що історична будівля вже багато років не піддавалася навіть косметичному ремонту. Велика частина колишнього будинку дворянського зібрання перебувала в оренді.
Розквіт кінотеатру імені Котляревського
У радянські роки кінотеатр імені Івана Петровича Котляревського у Полтаві став одним із центральних культурних закладів міста. Він відігравав важливу роль у популяризації радянського кінематографа та формуванні масової культури того часу. Будівля кінотеатру, відновлена після руйнувань Другої світової війни у 1947 році, зберегла класичний стиль з елементами ампіру. Усередині було два просторих глядацьких зали зі зручними кріслами та хорошою акустикою, що створювало комфортні умови для перегляду фільмів. Стіни прикрашали декоративні панелі, які відображали радянську символіку. Атмосфера кінотеатру була урочистою, особливо в дні прем’єри нових фільмів.
Найбільший розквіт популярності кінотеатру Котляревського припав на 1950–1960-ті роки — золотий період радянського кінематографа. Після закінчення війни відроджувався ентузіазм, і кінематограф став важливим джерелом ідеологічного та культурного просвітництва. Тут проходили тематичні кінопокази, присвячені видатним досягненням радянського народу, святам та революційним датам.
У кінотеатрі Котляревського демонстрували безліч популярних фільмів, серед яких «Летять журавлі» Михайла Калатозова, «Земля» Олександра Довженка, «Весна на Зарічній вулиці» Марлена Хуцієва та Фелікса Миронера, «Вій» Костянтина Єршова та Георгія Кропачова, «Джентльмени удачі» Олександра Сєрого та багато інших. У межах міжнародного культурного обміну показували стрічки соціалістичних країн: Угорщини, Польщі, НДР, Китаю та Куби.
У 1970–1980-х роках кінозал усе ще залишався популярним місцем, але поступово конкуренція з боку телебачення призвела до зниження відвідуваності. Попри це, кінотеатр Котляревського ще довгі роки зберігав статус важливого культурного центру Полтави.
Трагічна ніч: пожежа, що знищила будівлю
У ніч на 9 грудня 2020 року кінотеатр імені Котляревського охопив вогонь. Як розповідали очевидці, пожежа спалахнула в ресторані «Тераса». Далі вона перекинулася на клуб «Версаль» та караоке-бар «Грамофон». Останньою загорілася нова прибудова. Пожежа в будівлі тривала близько 9 годин. Повідомлення про займання рятувальники отримали о 4:20 ранку. Остаточно загасити вогонь вдалося лише після полудня.
Правий та центральний корпуси будівлі згоріли повністю. Магазини та інші приміщення, які здавалися в оренду, були залиті водою.
Консервація кінотеатру Котляревського в Полтаві
Восени 2022 року Полтавська міська рада ухвалила рішення про консервацію будівлі кінотеатру Котляревського. На ці цілі було виділено кілька мільйонів гривень. Однак використати кошти за призначенням міська адміністрація не може, оскільки витрати на такі роботи під час воєнного стану заборонені постановою Кабміну.
У 2021 році в будівлі вже проводили протиаварійні роботи: вивезли сміття, здійснили зачистку, укріпили фундаменти, встановили металеві балки для підтримки стін та провели інші заходи для забезпечення безпеки.
Місцева влада зазначає, що остаточну вартість робіт з відновлення будівлі кінотеатру імені Котляревського буде визначено після підготовки проєктно-кошторисної документації. За попередніми даними, після реставрації в будівлі планується розмістити обласний симфонічний оркестр.
