Історія кінотеатру «Колос» у Полтаві

Кінотеатр «Колос» у Полтаві — будівля з багатою історією та безліччю спогадів мешканців міста. Колись тут лунав сміх, оплески й музика, саме тут глядачі вперше відкривали для себе магію кінематографа. Нині ж легендарний «Колос» опинився на межі забуття. Місцева влада не знає, що робити з цією будівлею, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, і її майбутнє залишається невизначеним. Далі на poltava-trend.

З чого все починалося?

Історія сучасного кінотеатру «Колос» бере свій початок із Полтавського просвітницького будинку імені Миколи Гоголя, збудованого у 1901 році за проєктом петербурзького архітектора Олексія Трамбицького. Кам’яна споруда у стилі неоренесансу одразу стала культурним центром міста. Головним простором будівлі була прямокутна глядацька зала з балконами та ложами, оркестровою ямою і компактною сценічною коробкою — місце, де оживали театральні й музичні постановки. Будівля, названа на честь видатного письменника українського походження Миколи Гоголя, стала символом просвітництва та культурного обміну.

Відкриття будинку відбулося театральною прем’єрою «Ревізора», завісу для якої розписав відомий художник Григорій Мясоєдов. Вже з перших років тут проходили події, важливі для міста. Так, у лютому 1902 року під час вистави за п’єсою Льва Толстого «Влада темряви» тут відбулася маніфестація на підтримку письменника, відлученого від церкви.

Особливою подією стали урочистості 30–31 серпня 1903 року з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському. У них взяли участь провідні українські та російські письменники й діячі культури того часу: Леся Українка, Олена Пчілка, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий та інші.

З 1906 року в будинку почав працювати стаціонарний український театр Миколи Садовського, який відкрився виставою Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». На сцені виступали як корифеї українського театру — Іван Тобілевич, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, так і російські драматичні актори: Марія Єрмолова, Леонід Собінов, М. Г. Савіна, Віра Комісаржевська. У різні роки тут гастролювали Микола Лисенко, пересувний театр П. Гайдебурова та Н. Скальської. У 1909 році за поемою Тараса Шевченка «Катерина» було поставлено проєкт «Живі картини» під керівництвом Григорія Мясоєдова.

У 1911–1918 роках при театрі діяв Полтавський музично-драматичний гурток, регулярні вистави давало Полтавське українське драматичне товариство. У 1919–1929 роках тут працював Полтавський оперний театр, а у 1920–1925 роках у будинку виступали відомі діячі культури: Анатолій Луначарський, Григорій Петровський та Володимир Маяковський. У 1936 році в будівлі розмістився Полтавський український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя — попередник майбутнього кінотеатру «Колос».

Просвітницький будинок під час та після Другої світової війни

Полтава під час окупації зазнала значних руйнувань. Будівля Просвітницького будинку імені Миколи Гоголя не стала винятком — вона була пошкоджена внаслідок бойових дій. Театральні інтер’єри, сцена, балкони та глядацька зала були зруйновані, а історичні декоративні елементи та оркестрова яма опинилися у непридатному стані.

Відразу після закінчення війни почалося відновлення Полтави. Частиною цього процесу стала реконструкція будівлі Просвітницького будинку. У повоєнні роки проводили ремонт, одночасно адаптуючи приміщення під потреби кінотеатру: встановлювали екран і проєктор, створювали умови для демонстрації звукового кіно. Так будинок, який довгі десятиліття слугував сценою для театральних вистав, поступово перетворився на повноцінний кінотеатр. «Колос» відкрили у 1961 році. Червона та синя зали кінотеатру вміщували 864 глядачі. В епоху гострого дефіциту телевізорів кінотеатр мав велику популярність. «Колос» відвідували всі верстви населення Полтави.

Кінотеатр швидко став головним центром культурного життя міста. Тут проводили масові кінопокази, демонстрували як радянські, так і закордонні фільми, що робило його важливим місцем дозвілля для полтавців. Будівля знову ожила: повні зали, шумні прем’єри та перші кінопокази українською мовою повертали містянам відчуття культурного центру. Для багатьох полтавців кінотеатр «Колос» став першим місцем знайомства з кіномистецтвом на великому екрані.

«Колос» у роки незалежності

У радянський період усі кінотеатри країни перебували на балансі держави, а саме — у веденні міністерства культури СРСР та його республіканських органів управління. Вони були частиною централізованої планової економіки, тому фінансування, репертуар та експлуатація перебували під повним державним контролем. Після 1991 року ситуація змінилася. З розпадом Радянського Союзу державне фінансування припинилося, і кінотеатри, зокрема «Колос», опинилися у пошуку нових моделей існування.

У 1990-х роках кінозал продовжував працювати, але зіткнувся з низкою труднощів. Зношене обладнання, застарілі екрани та крісла, а також скорочення кількості глядачів — результат появи домашніх відеомагнітофонів, а пізніше цифрових технологій — ускладнювали експлуатацію залу. «Колос» усе ще залишався центром культурного життя, проте фінансова нестабільність поступово обмежувала можливості модернізації та оновлення репертуару.

На початку 2000-х років популярний полтавський кінозал намагалися модернізувати. У будівлі проводили часткові ремонти, оновлювали крісла та проєкторне обладнання. Однак, Просвітницький дім, збудований ще на початку XX століття, не відповідав сучасним стандартам комфорту та безпеки, а його історична архітектура вимагала дбайливого ставлення.

Кінотеатр Wizoria «Колос»

Історію полтавського кінотеатру «Колос» можна назвати прикладом того, як небайдужість громади та відповідальний бізнес можуть відродити частинку культурної спадщини міста. У 2014 році тодішній голова Полтави під час сесії міської ради заявив, що знайти охочих орендувати будівлю кінотеатру в його занедбаному стані неможливо. Проте серед полтавців знайшлися люди, яким була небайдужа доля історичної будівлі. Вони створили громадську організацію «Розум», метою якої стало збереження кінозалу.

На той час у Полтаві вже зникли всі комунальні кінотеатри, що мали історичну цінність: «Салют», «Комсомолець», «Алмаз», кінотеатр імені Котляревського та інші. Останнім, який ще мав шанс на відродження, залишався «Колос». Саме завдяки зусиллям активістів й підтримці соціально відповідальних підприємців було знайдено спонсорів, і кінотеатр вдалося повернути до життя.

Грандіозне відкриття відбулося 27 грудня 2016 року. У цей день двері для своїх перших відвідувачів урочисто відкрив Wizoria «Колос». У відкритті взяли участь артисти «Студії Квартал 95», зокрема Володимир Зеленський та Андрій Єрмак, а також ряд полтавських меценатів, причетних до відродження знаменитого кінотеатру.

Протягом восьми років Wizoria «Колос» залишався одним з улюблених місць відпочинку полтавців. Проте після тривалого періоду успішної роботи всеукраїнська мережа кінотеатрів Wizoria оголосила про закриття кінотеатру «Колос» у Полтаві з 1 квітня 2024 року.

«Колос» на роздоріжжі: закриття, суди та плани реконструкції

Виявилося, що закриття кінотеатру навесні 2024 року ініціювала прокуратура, яка визнала оренду надто дешевою та юридично некоректною. Будівля залишилася знеструмленою, відключеною від опалення та порожньою.

У січні 2025 року стало відомо, що Верховний суд знову повернув справу про розірвання договору оренди на повторний розгляд, залишаючи остаточну долю «Колоса» невизначеною. Керівництво міста поки що не виробило чіткої позиції щодо використання пам’ятки архітектури.

Водночас у полтавців з’явилися нові надії. Нещодавно стало відомо, що Міжнародний фонд ЮНІСЕФ може виділити близько мільйона євро на реконструкцію будівлі. Заявку на фінансування подав Інститут розвитку міста. «Колос» планують зробити інклюзивним. За інформацією полтавських ЗМІ, у будівлі хочуть створити простір для навчання дітей. Проєкт модернізації вже підготовлений: у колишньому кінотеатрі планується встановлення ліфтів і підіймачів, щоб будівля стала доступною для всіх мешканців і гостей Полтави.

Втім, поки «Колос» залишається на роздоріжжі — з одного боку, будівля порожня і чекає рішень влади, з іншого — існує шанс на масштабну реконструкцію та повернення знаменитого будинку у культурне життя міста.

Джерела:

  1. http://poltavahistory.inf.ua/hisp_u_19.html 
  2. https://poltava.to/news/75931/ 
  3. https://dumka.poltava.ua/ru/poltavskyy-kinoteatr-kolos-planuiut-peretvoryty-v-osvitniy-khab-za-milyon-ievro/
  4. https://zmist.pl.ua/news/kinoteatr-u-prosvitnyczkomu-budynku-imeni-gogolya-v-poltavi-zakryvayut
  5. https://zmist.pl.ua/news/pozhezhna-nebezpeka-litka-i-banery-istorychnyj-budynok-u-czentri-poltavy-hotily-povernuty-gromadi-cherez-porushennya-orendarya
  6. https://zabytki.in.ua/uk/4227/teatr-poltavskogo-prosvitnitskogo-budinku-kinoteatr-kolos

Comments

...