У 2020 році на великих екранах з’явився серіал «І будуть люди» за однойменним романом Анатолія Дімарова, який одразу підкорив серця мільйонів українських глядачів. В центрі подій ми бачимо звичайних полтавців, які змушені жити в умовах війни, голоду, революції та зміни влади, постійно виборюючи своє право на щастя. Ця стрічка гордо заявляє, що українці ніколи не відмовляться від своєї національної пам’яті, ніколи не забудуть всі злочини, вчиненні проти них, відстоюватимуть свою ідентичність та пам’ятатимуть, якою ціною отримали свою вільну Україну. Далі на poltava-trend.
Про що розповідає стрічка
Дія починається в 1901-му році на Полтавщині. Багатий селянин-вдовець Свирид Іванюта одружується на сироти Олені. В селі точаться постійні плітки про їх нерівний шлюб: як красуня наречена могла вийти за чоловіка старшого на 30 років. Вона майже ровесниця Свиридового сина від першого шлюбу Оксена. Для допомоги по господарству Свирид наймає Василя Ганжу, який проживає разом з ними в будинку. Між Василем та Оленою спалахує кохання. Через рік після весілля в сім’ї з’являється дочка. Але одного разу прокинувшись вночі Свирид бачить, що Олена та Василь втекли з дому разом із дитиною. Розлючений Свирид разом із сином наздоганяє втікачів І жорстоко розправляється.
Важливо розуміти ще історичний контекст тих часів. Події відбуваються в буремному ХХ столітті. Це Перша світова війна, прихід радянської влади після революції. І кожен з героїв по-різному сприймає події та емоціонує щодо них. Для кожного правда суб’єктивна. Але усі герої серіалу прагнуть знайти своє місце у житті та бути щасливими.
Історія створення та ідея
Однак серіал не знімали на Полтавщині, локацію було побудовано спеціально для зйомок, а вони тривали цілих 5 років. Розпочалися в 2015 році, коли кіностудія підписала угоду про екранізацію роману з вдовою письменника, що написав оригінальний текст, Євдокію Дімаровою. Спеціально для фільму була створена унікальна локація «хутір Івасют», який звели на Київщині неподалік села Барахти. Для того, щоб техніка змогла доїхати до невеличкого села навіть було прокладено дорогу, на що пішло 200 тонн щебеню. Частина зйомок пройшла в національному музеї народної архітектури та побуту України “Пирогово” в Києві, музеї в Переяслав-Хмельницькому та інших містах України.
Нагадаємо, що письменник Анатолій Дімаров, справжнє ім’я Анатолій Гарасюта, народився на Полтавщині на хуторі Гарацьки неподалік Шишак. Його батько в той час вважався куркулем, і побоюючись розправи, шестирічний хлопчик, його трирічний брат та мати втекли із села до родичів, а батька в той час розкуркулили і відібрали все майно. Анатолій пережив страшний Голодомор 1932-1933 років. Згодом служив в армії, воював на передовій Другої світової війни, а після поранення очолив партизанський загін.
Його найвеличнішим твором вважається роман “І будуть люди”, названий за останніми рядками віршів Тараса Шевченка «а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі». В середині 70-х роман вийшов на широкий загал, але був цензурований так, що майже третина тексту не побачила світ. У 2021 році уже у видавництві “Фоліо” вийшла повна версія роману.
Фільм знятий досить близько до тексту Дімарова, автором сценарію був письменник також родом з Полтавщини Тарас Антипович. Стрічка вийшла за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. В ній 12 серій, побудованих у формі саги. Головною особливістю сюжету є те, що буремне історичне життя початку ХХ століття показане через особисті історії простих людей. В кожній історії персонажа можна впізнати трагедії, що зачепили будь-яку українську сім’ю, Трагедії, які довелось пережити нашим прадідам і про які ми неодмінно маємо пам’ятати, щоб ніколи не повторити.