Які локації на Полтавщині найбільше приваблювали кінорежисерів

Полтавщина давно стала улюбленим місцем для багатьох відомих особистостей, зокрема кінорежисерів. І це не дивно, адже цей край зачаровує своєю природною красою: мальовничими полями, густими лісами, тихими річками та затишними селами, що створюють унікальну атмосферу для творчості. У різні історичні періоди, включно з радянським, Полтавщина притягувала митців та письменників, які шукали натхнення в культурній спадщині регіону та народному мистецтві. Саме ці чинники робили Полтавщину особливою для тих, хто прагнув створювати неповторні та глибокі твори мистецтва. Далі на poltava-trend.

Крім того, Полтавська область — один із найбільш історично насичених регіонів України. Місто Полтава та прилеглі населені пункти пов’язані з ключовими подіями, зокрема Полтавською битвою 1709 року, а також із життям та творчістю багатьох видатних діячів, як-от Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Гоголь та багато інших. Вплив історії та культури робив цей регіон потужним джерелом натхнення для кінематографістів, які знімали тут свої фільми, зберігаючи дух та колорит українського народу.

Олександр Довженко та його любов до Полтавщини

На території Полтавської області було знято кілька десятків фільмів, причому зазвичай в зйомках брали участь місцеві жителі. Ця традиція виникла завдяки українському кінорежисеру Олександру Довженку. Він буквально обожнював цей край. Першою роботою, яку він зняв на Полтавщині, стала картина під назвою «Звенигора». Перед зйомками режисер відвідав кілька українських областей, однак його вразило непомітне село на Полтавщині. У Яреськах виявилася така мальовнича місцевість, що він майже одразу розпочав роботу. Причому змінювати місцеві краєвиди Олександру  Довженку не довелося. Завдяки цій картині, знятій у 1927 році, весь світ побачив красу Полтавщини.

Три роки потому Довженко знову приїхав до села, яке його так вразило, щоб зняти фільм «Земля». Коли режисер вже зібрався їхати після зйомок «Звенигори», до будинку, де він оселився, прибігла жінка й повідомила, плачучи, що куркулі вбили Василя, який переорав куркульський переділ Режисер одразу ж узявся за написання сценарію до нового фільму. За кілька тижнів робота була завершена. Проте доля цієї картини виявилася трагічною. Незабаром після прем’єри показ фільму «Земля» був заборонений. Для режисера це стало справжньою трагедією.

Подейкують, що Олександр Петрович був настільки закоханий у цей край, що просив привезти на його могилу хоча б жменю землі із Яресьок.

Анатолій Граник та Савинці на Полтавщині

Закохався у Полтавщину також режисер Анатолій Граник, який зняв культову радянську комедію «Максим Перепелиця». Автор сценарію Іван Стаднюк списав своїх героїв із реальних людей з його рідного села Кордишівка на Вінниччині. Режисер цьому не повірив. Тоді сценарист запросив Граника поїхати на його малу батьківщину. Спілкування з місцевими мешканцями так вразило Анатолія Михайловича, що він погодився знімати картину не на «Ленфільмі», як планувалося, а в подібному селі.

Найкращим варіантом для зйомок стали Савинці на Полтавщині. Це місце славиться своїми мальовничими краєвидами, які ідеально підходять для створення атмосфери українського села, де розгортаються події фільму. Тихі поля, стрімкі річки, густі ліси та мальовничі старовинні українські хутори створили ідеальне тло для відтворення самобутнього колориту українського життя та фольклору. Зйомки відбувалися навесні та влітку 1955 року, коли природа розквітала у всій своїй красі.

Місцеві жителі впевнені, що творців комедії «Максим Перепелиця» в Савинцях підкорила саме природа. Утім, є й інша думка. Подейкують, що в цьому селі на момент зйомок не було електрики, а це означало, що монтажерам не довелося б замазувати на плівці електричні стовпи.

«Королеву бензоколонки» також знімали на Полтавщині

Микола Літус та Олексій Мішурін також були зачаровані Полтавщиною. Ці режисери зняли культовий радянський фільм «Королева бензоколонки». Стрічку почали знімати на території реальної АЗС у місті Пирятині Полтавської області на трасі Київ-Харків. Щоправда, через пожежонебезпечне освітлювальне обладнання дозвіл на зйомки невдовзі забрали. Кінематографістам нічого не залишалося, як побудувати поруч знімальний павільйон із заправкою. Макетний варіант вийшов настільки схожим на справжній, що одного разу на знімальний майданчик в’їхала вантажівка. Водій зажадав, щоб його заправили.

Полтавщину обрали для зйомок комедії «Королева бензоколонки» не випадково. Річ у  тім, що сценарій до фільму написав уродженець Полтави Петро Лубенський, справжнє прізвище якого було Афонський.

Режисер Сергій Параджанов та Полтавщина

Сценарій до фільму «Перший хлопець» написали Віктор Безорудько та Петро Лубенський. Фільм зняв у 1958 році режисер Сергій Параджанов. Одного разу Лубенський сидів у приймальні директора кіностудії. Раптом до приміщення зайшов чоловік із кавказькою зовнішністю та виразними рисами обличчя. Він підморгнув присутнім та зайшов до кабінету. У натовпі почали шепотіти. Хтось сказав Лубенському, що це сам Параджанов. Письменник у відповідь лише поцікавився, що він зняв.

Режисер, вийшовши з кабінету, підійшов до сценариста та заявив, що йому запропонували знімати комедію за його сценарієм. Коли настав час зйомок, Параджанов вирушив до Лубен Полтавської області. Кінодіяча приймав у своєму будинку співавтор сценарію Віктор Безорудько. У вітальні вони довго обговорювали епізоди та імпровізували. У вільний час режисер відвідував базар, гуляв парками, оглядав музеї та картинні галереї.

Параджанов також бував на танцювальному майданчику, де сміявся, спостерігаючи за танцями місцевих дівчат. Усього за тиждень відомий режисер устиг подружитися майже з усіма мешканцями Лубен, тому привітно вітався з ними на вулицях. Зйомки фільму «Перший хлопець» проходили в селі Піщане на території Золотоніського району Полтавської області. Місцеві жителі на цей період стали акторами та перетворилися на справжніх гумористів. Параджанов буквально закохався у це українське село.

Анатолій Тутишкін та Полтавщина

Не залишився байдужим до полтавських краєвидів також і режисер Анатолій Тутишкін. Саме на Полтавщині він знімав музичну комедію «Весілля в Малинівці». Зйомки проходили в декількох селах Лубенського району, а основні епізоди знімали в селі Піски. Крім того, режисера вразила садиба князя Щербатова у Хорошках. Саме вона стала місцем розташування банди «ідеологічного отамана» та місцевого жителя Гриціана Таврійського. Вітряк і деякі інші сцени знімали в селі Мацьківці.

Павільйонні зйомки проходили на «Ленфільмі», а натурні сцени знімали в селі Малинівка. Проте точних даних про місце цих зйомок немає. За однією версією, це була Малинівка в Чугуївському районі Харківської області, де влітку 2013 року встановили пам’ятник герою комедії – ад’ютанту Попандопуло. За іншою версією, це була Малинівка в Глобинському районі Полтавської області.

За деякими даними, спочатку на місце передбачуваних зйомок приїхав фотограф у супроводі місцевої влади. Він зробив кілька знімків та швидко поїхав, а вже через кілька тижнів до Хорошок прибула знімальна група. Подейкують, що Анатолій Тутишкін був настільки вражений красою Полтавщини, яку побачив на фотографіях, що відразу визначився з місцем для зйомок.

Полтавщина зі своїми мальовничими краєвидами, традиційними українськими селами, лісами та степами ідеально підійшла для створення атмосфери, необхідної для комедійної картини про події Громадянської війни. Різноманіття старовинних хат і будинків, а також місцеві жителі, які тимчасово стали акторами, дозволили точно передати атмосферу початку ХХ століття та особливості життя українського народу того часу.