Чим запам’ятався візит зіркової Софі Лорен на Полтавщину?

Вам відоме село “Софілоренівка” на Полтавщині? Скажете, що немає такого на карті? І це справді так, але  у 1960-х роках так називали село Чернечий Яр на Диканщині. Називали жартома, але й неспроста. Друга назва у села з’явилася після того, як сюди на зйомки приїздила італійська кінозірка Софі Лорен. Далі на poltava-trend.

Про що ж кіно?

Знімали на Диканщині італійсько-радянську мелодраму під назвою “Соняшники”, світова прем’єра якої відбулася в Римі 1970 року. Режисером фільму був видатний діяч італійського і світового кінематографу Вітторіо де Сіка. У головних ролях — знамениті Марчелло Мастроянні і Софі Лорен. Саме кохання їхніх героїв і було основною сюжетною лінією фільму. Тож під час Другої Світової війни зустріли одне одного італійка Джованна і солдат Антоніо. Пара закохалася й побралася. Та Антоніо відправляють на війну, спершу в Африку, а згодом на Східний фронт, де він нібито зникає безвісти, а насправді потрапляє у радянський полон, а потім зустрічає російську дівчину Машу (її зіграла Людмила Савельєва) й одружується з нею, та влаштовується працювати на заводі. Джованна ж не може забути коханого. Через 15 років після війни вона їде його шукати в радянський союз, знаючи, що в Україні загинули чимало італійських солдат. Насамперед жінка прибуває в село, де поховані її земляки-солдати, і розпитує місцевих, чи не чули там про Антоніо.  

Врешті Джованна знаходить його в москві. Але її очікування не справдилися, адже в Антоніо є російська дружина. Він відповідає Джованні, що відданий новій сім’ї. Італійка їде додому з розбитим серцем від зради, яку спричинила проклята війна. І хоча згодом Антоніо все таки наважиться приїхати в Італію, він знову повернеться у москву, бо все ж там бачить свою долю і щастя. 

На тлі полтавських “декорацій”

Зйомки “Соняшників” у Чернечому яру під Диканькою на Полтавщині відбувалися протягом тижня у липні 1969 року (цікаво, що 1964-го в цьому селі було знято кіноепопею з двох серій «Вони йшли на Схід» режисера Д.Де Сантіса). На Диканщині знімали найбільш драматичні фрагменти “Соняшників”. Тобто саме ті, коли Джованна приїхала в українське село. 

Для зйомок на мальовничому пагорбі, який називають Вершигорою, у Чернечому Яру створили кладовище-декорацію (імпровізований чималий цвинтар, де нібито були поховані італійські солдати) і невелику дерев’яну церкву. Також зйомки проводилися на тутешньому соняшниковому полі. Кажуть, що воно настільки вразило режисера Вітторіо Де Сіка, що він вирішив змінити існуючу робочу назву кінострічки саме на назву «Соняшники». Очевидці згадують, що кінозірка світової величини Софі Лорен, піднявшись на Вершигору над Чернечим Яром і окинувши поглядом навколишній пейзаж Диканщини, із захопленням вигукнула: «Рай!».

 У фільмі, а саме у масовці, знімалися й місцеві мешканці та полтавці. Софі Лорен за час зйомок спілкувалася з багатьма місцевими жителями. Зрозуміло, що для них зустріч, спілкування і “співпраця” зі знаменитою іноземною акторкою були чимось неймовірним. 

“Софі була прекрасна, її одухотворене обличчя, сяючі очі притягували, як магніт, — згадував через багато літ ці події Панас Михайлик, який редагував і упорядкував історико-документальний збірник «Софі Лорен у диканських соняшниках». Видання, яке вийшло 2008 р., підготувала група місцевих краєзнавців. П.Михайлик наголошував, що всім жінкам варто повчитися в Софі Лорен, як до глибоких літ зберігати красу, молодість і працездатність.

Драматичний антивоєнний фільм «Соняшники» врешті став перлиною світового кінематографу та щей заслужено прославив чарівну природу Полтавщини, її роботящих, простих і щирих людей. Загалом зйомки “Соняшників” відбувалися з 1968 по 1969 рік в Італії, росії (москва і підмосков’я) і Україні (Полтавщина).

У Союзі дали вирок: кіна не буде!

Рішення про спільну з італійцями постановку фільму було прийняте 1967 року міжурядовою угодою про спільне кіновиробництво, згідно рекомендації посольства країни рад в Італії. Радянська сторона в цій кінороботі надавала насамперед послуги під час зйомок. А ще вона спровокувала конфлікт із режисером, наполігши, щоб сцену з кладовищем італійців в Україні вирізали за наполяганням КДБ. Та режисер на це не погодився. Тоді в Союзі вирішили, що фільм шкідливий і недостойний вийти на екрани країни. 

Афіша до фільму “Соняшники” (“Girasoli”)

Певно, важливу роль у цьму зіграли наступні обставини. Згідно задуму продюсера фільму Карло Понті (чоловік Софі Лорен), “Соняшники” повинні були стати кінохітом. В успіху на батьківщині й сумнівів не було, бо тему зниклих у вищезгаданій війні солдат італійці й досі беруть до серця. Є дані, що три чверті полонених вояків-італійців померли в Союзі від голоду і хвороб. Але чи визнало б це радянське керівництво? Воно приховувало правду, як могло. Навіть цвинтарі тих військовополонених знищували… Не подобалося союзній владі і те, що в кіно можна було порівняти радянський і закордонний способи життя.

Вишиванка для Софі

Під час зйомок в Україні славетна актриса жила у готелі «Київ». Коли її знайомили з культурою та життям Полтави, акторці вирішили показати процес створення експозиції музею засновника Нової української літератури Івана Котляревського та розповісти про підготовку до відзначення 200-літнього ювілею славетного земляка у вересні 1969 року. За спогадами очевидців, «ікона стилю» прибула до музею скромно одягнена, поводилася уважно, делікатно і шанобливо до чужої культури. 

На згадку про Полтавщину Софі Лорен подарували полтавську (а саме решетилівську) вишиванку. Оригінальна сукня була створена на Решетилівській фабриці художніх виробів ім. К.Цеткін в народному стилі з домотканого полотна “білим по білому” з використанням кількох технік. Кажуть, що виріб був наскільки майстерно виконананий, що лицьову сторону практично неможливо було відрізнити від виворотньої! Гармонічне поєднання у витворі унікальних технік вишивки і довершеність ліній викликали щире захоплення Софі Лорен. Вона пообіцяла одягати подарунок для урочистих приводів.

Копія сукні, яку створили на Решетилівській фабриці художніх виробів ім. К.Цеткін і подарували Софі Лорен на Полтавщині

Цікаво, що у Решетилівці — місті, де здавна майстри творили неперевершені вишиванки —  досі зберігається цінний експонат, пов’язаний із Софі Лорен. Це — копія вищезгаданої сукні, подарованої знаменитій кіноактрисі на пам’ять про Полтавщину. Експонат знаходиться у Краєзнавчому музеї Решетилівської міської ради.  Директор музею Юрій Кисіль припускає, що тоді на Полтавщині Софі Лорен отримала не лише сукню “решетилівського бренду”, а замовила ще й блузу. 

А з пам’ятником не склалося…

2019 року  на офіційному сайті Полтавської міської ради та виконавчого комітету з’явилась петиція щодо встановлення пам’ятника Софі Лорен у Полтаві. Автор петиції Олег Дубина зазначав, що відома італійська кіноакторка зіграла одну з провідних ролей у фільмі «Соняшники» (“Girasoli”), який знімали зокрема й на Полтавщині. Тому їй необхідно встановити пам’ятник в обласному центрі. Мовляв, такий спосіб вшанування відомої актриси сприятиме поліпшенню туристичного іміджу міста в очах гостей Полтави, насамперед іноземців. Олег Дубина додавав, що вже відомі приклади, коли пам’ятники знаменитостям було встановлено в тих містах, де зірки ніколи не були. Приміром, бюст Джона Леннона в м. Вільнюс). Ініціатива активіста мала набрати 250 голосів для подальшого розгляду у владних кабінетах. Але необхідних “вподобайок” таки забракло. 

Comments

.,.,.,.