Софі Лорен – італійська кінозірка, яка прославилась на увесь світ не лише своїм акторським талантом, а й неймовірною красою. Її називають “символом Італії” та “однією із найвродливіших жінок світу”, нею захоплюються та наслідують, а фільми з участю акторки передивляються та ставлять в приклад. Одним із таких фільмів є мелодрама “Соняшники” (в оригіналі “I Girasoli”), яку частково знімали в Україні, на Полтавщині, у селі Чернечий Яр. З того часу селяни жартома називали Чернечий Яр “Софілоренівкою”, а світова зірка завжди з теплом згадувала про ці зйомки. Далі на poltava-trend.
Коротко про сюжет фільму “Соняшники”
Головні ролі у кінострічці зіграли Софі Лорен (Джованна), Марчелло Мастроянні (Антоніо) та Людмила Савельєва (Маша). Відповідно до задуму режисера Вітторіо де Сіки та продюсера фільму Карло Понті, планувалось створити італійсько-радянську мелодраму, присвячену подіям під час Другої світової війни та після її завершення. Такий собі “любовний трикутник”, що виникає між італійським військовим та двома жінками – італійкою та росіянкою.
На початку стрічки, молода та красива Джованна знайомиться із солдатом Антоніо. Між парою одразу пробігає “іскра”, вони закохуються одне в одного й одружуються. Та на шляху новоствореної родини виникає перешкода – війна. Антоніо – солдат, і його планують відправити на службу до Африки, але невдовзі перенаправляють воювати на Східний фронт. Джованна дізнається, що її коханий пропав безвісті.
Минають роки, та дівчина не може забути Антоніо, тому через 15 років вирушає на пошук втраченого чоловіка, або хоча б, його могили, щоб попрощатись. Так Джованна опиняється в СРСР. Вона дізнається, що в Україні є одне село, де поховано дуже багато італійських солдатів, тому прямує туди. Розпитує місцевих, показує фото коханого, намагається знайти хоч якусь інформацію. Та це не дає бажаного результату. Пізніше, Джованна направляється вже до іншого селища під Москвою, і там нарешті знаходить свого Антоніо. Виявляється, що під час війни його захопили в полон і він залишився в Росії. Там познайомився з росіянкою Машею, з нею ж одружився і завів дитину. Надалі події розвиваються дуже драматично: Джованна бачить колишнього чоловіка, розчаровується, втікає назад до Італії, куди пізніше приїжджає і сам Антоніо. Загалом, фільм дуже емоційний і динамічний, і навіть у 21 столітті не втрачає своєї популярності.
Як відбувались зйомки у Чернечому Яру?
Липень 1969 року ознаменувався для жителів села Чернечий Яр, що поблизу Диканьки неймовірно цікавою подією: приїхала італійська знімальна група разом із суперзіркою кіно – Софі Лорен. Цілий тиждень тривали кінозйомки: було створено штучний цвинтар, де Джованна розшукує свого коханого, а також дерев’яну церкву. Одну із найкращих сцен знімали на соняшниковому полі, яке дуже вразило не лише виконавицю головної ролі, а й режисера. Подейкують, що саме після відвідання Полтавщини, Вітторіо де Сіка остаточно вирішив дати назву фільму “Соняшники”, хоча до цього були абсолютно інші робочі варіанти. Софі Лорен же, під час сцени на одному із наймальовничіших пагорбів Чернечого Яру вигукнула: “Це просто рай на землі!”.
Протягом тижня, що Софі Лорен провела у Чернечому Яру вона встигла познайомитись із багатьма жителями села, а декому навіть подарувати свої речі. Так, одній із місцевих жительок, Ніні Селецькій, Софі подарувала власний шарф, інших – пригощала солодощами. Загалом, місцеві згадують про Лорен, як про надзвичайно красиву, чуйну та добру жінку, яка була дуже відкритою до простих людей. Усе спілкування відбувалось за допомогою перекладачів, які також приїхали разом зі знімальною групою.
Цікавий факт: у Чернечому Яру знімали не лише “Соняшники”. За 5 років до цього, у 1964-му, на Полтавщині проходили зйомки фільму італійського режисера Джузеппе де Сантіса “Вони йшли на Схід”. Вірогідно, що саме вдалі кадри з першого фільму надихнули італійців на нові зйомки у цьому ж місці.
Ходила полтавськими вулицями
Під час зйомок у Чернечому Яру акторка жила у Полтаві у готелі “Київ”. На той час у Полтаві планувалось відкриття музею-садиби Івана Петровича Котляревського, відомого українського та полтавського митця, присвячене 200-річчю від його дня народження. Софі Лорен була однією з небагатьох, хто зміг побачити процес створення експозиції музею та почути одну з перших екскурсій. Акторку зустрічали у народному вбранні. Вона ж, за словами працівників музею, була одягнена скромно, дуже цікавилась українською культурою та звичаями. На знак поваги, співробітники подарували Софі Лорен справжню українську вишиванку. Сукня, вишита “біли по білому” справила надзвичайне враження на акторку, вона пообіцяла берегти та одягати подарунок на урочисті заходи. Точна копія цієї вишиванки зберігається у Краєзнавчому музеї міста Решетилівка, Полтавської області.
КДБ проти “Соняшників”
Угода між італійцями та СРСР щодо зйомок кінофільму була укладена ще у січні 1967 року. Карло Понті неодноразово приїздив до Москви з метою обговорення зйомок та надалі кінопрем’єри. Радянська сторона надала дозвіл на зйомки у Росії та Україні. На фінальному етапі, коли вже були відзняті та змонтовані основні матеріали, Карло Понті вчергове навідався до Москви, щоб показати результат та запропонувати зробити прем’єрний показ у Москві до свята 8 березня. Але неочікувано, у справу втрутився Комітет державної безпеки СРСР (КДБ). Вони зажадали вилучення з фільму сцени, відзнятої на Полтавщині, де показано кладовище з італійськими полеглими воїнами. Розгорівся конфлікт. Карло Понті наполягав на тому, що сцена є ключовою, і її вилучення зруйнує всю цілісність кінокартини, але це нічого не дало. Відмовившись вирізати сцену, Понті покинув Москву, а перший офіційний показ “Соняшників” провели у Римі у березні 1970 року. На прем’єру все ж запросили радянських акторів, які брали участь у зйомках, а ось представники радянської влади туди не поїхали принципово. Мало того, у СРСР “Соняшники” приписали до “недостойних” фільмів, які несуть шкоду радянському суспільству.
Повернення Софі Лорен до України
Минула ціла вічність, перш ніж Софі Лорен знову ступила на українську землю – цілих 34 роки. Приводом стало запрошення взяти участь у ролі зіркової гості у Міжнародному кінофестивалі “Молодість”, який проходив у Києві у жовтні 2003 року. Приїзд найвродливішої жінки Італії спричинив справжній фурор: це було вперше, коли акторка такого масштабу відвідала фестиваль, і це значно зависило планку для усіх, як учасників, так і організаторів. Софі була традиційно привітливою, підтримувала, ділилась досвідом. На фестивалі показали і легендарні “Соняшники”.
Пам’ятник Софі Лорен у Полтаві: бути, чи не бути?
Всього лише тиждень перебування італійської красуні на Полтавщині залишив відбиток у пам’яті жителів регіону. У 2019 році один із полтавців створив петицію, яку розмістив на сайті Полтавської міської ради, щодо створення пам’ятника Софі Лорен. Автор аргументував це тим, що постать акторки дуже відома в усьому світі, і могла б привабити туристів, тим більше, що жінка дійсно колись була у Полтаві. Однак, петиція так і не змогла набрати достатньої кількості голосів.
