Михайло Андрійович Фісун — визначний композитор, диригент, фольклорист, педагог та громадський діяч. Його життя — це приклад невтомної праці, відданості та любові до української культури. Він став мостом між традиційним фольклором і сучасною музичною освітою. Далі на poltava-trend.
Михайло Андрійович народився у 1909 році у Полтаві. Ще з дитинства хлопець занурився у світ народних пісень. Він був не лише творцем, а й дослідником та популяризатором українського фольклору. Його педагогічна діяльність виховала цілу плеяду талановитих музикантів.
Дитинство та навчання: формування музичного світогляду
Полтава того часу була важливим осередком музичної культури. Виступи хорових колективів, оперні та драматичні спектаклі, концерти симфонічного оркестру під керівництвом Д. В. Ахшарумова, а також гастролі відомих виконавців справили глибокий вплив на юного Михайла. Він знайомився з шедеврами російської, української та західноєвропейської класики, а також зі зразками фольклору.
Спочатку він навчався у школі імені Панаса Мирного, де одним з його вчителів був відомий бандурист і диригент Володимир Кабачок. Пізніше Михайло продовжив освіту в середній школі №6 імені Івана Франка. Викладачі-словесники заохочували учнів до вивчення народної творчості. Вони організовували походи по околицях Полтави, де записували пісні, прислів’я та казки від старожилів.
У 1926–1927 роках, після закінчення школи, Михайло вступив до Полтавського музичного технікуму (нині — музичне училище). Хоч навчання тривало лише рік, цей період став вирішальним для його подальшого шляху. Він займався у Ф. Попадича — майстра хорового співу та диригування, а також брав участь у хорових колективах міста, переписував ноти для збірників народних і революційних пісень.
Юність Михайла була наповнена інтенсивним музичним розвитком. Він брав участь у хорах, відвідував концерти Полтавської хорової капели під орудою Ф. Попадича та виступи капели бандуристів В. Кабачка. Ці роки стали часом накопичення знань, поглибленого знайомства зі світовою музичною спадщиною.
Диригентська майстерність: від студентського хору до фронтового ансамблю
Михайло Фісун почав свій шлях як диригент ще в студентські роки. Його вчителі, а саме Левко Ревуцький та Кирило Стеценко заклали основи професійного підходу до хорового мистецтва.
Після закінчення навчання він повернувся до Полтавського музичного училища, де очолив студентський хор, а згодом – хор педагогічного інституту імені Короленка. Під його керівництвом колективи виконували твори української та світової класики, народні пісні, сучасні композиції.
Окремої уваги заслуговує його робота під час Другої світової війни. Він був мобілізований у 1941 році й вже згодом організував ансамбль пісні й танцю Південно-Західного фронту ППО, який давав концерти на передовій. Ці виступи підтримували бойовий дух солдатів, а сам Фісун писав патріотичні пісні на вірші фронтових поетів.
Фольклористичні дослідження: збереження народної спадщини
Ще з юності Михайло Фісун цікавився українським фольклором. Під впливом свого вчителя Федора Попадича він почав записувати народні пісні в селах Полтавщини. За життя він зібрав понад 700 пісень, класифікуючи їх за жанрами:
- побутові (“Ой весно, весно”);
- історичні (думи та пісні про козацтво);
- обрядові (веснянки, колядки);
- радянські народні пісні.
Його фольклористична робота не обмежувалася записами. Він також упорядковував збірники, серед яких:
- “Збірник українського пісенного матеріалу” (1937).
- “Матеріали українського фольклору” (1945).
- “10 сучасних українських пісень” (1951).
Крім того, Фісун аранжував народні пісні для хорів, продовжуючи традиції Миколи Леонтовича та Миколи Лисенка. Його обробки відрізнялися гармонійним поєднанням народного мелосу з професійною хоровою технікою.
Педагогічна та громадська діяльність
Окрім творчості, Михайло Фісун присвятив себе педагогіці та громадській роботі. Він викладав у Полтавському музичному училищі (гру на бандурі, хорове диригування), очолював обласне відділення Музичного товариства України та був організатором музичних конкурсів, фестивалів, лекцій.
Також Михайло Андрійович заснував музей “Музична Полтавщина” (1978), де зібрав унікальні експонати – від нотних рукописів до інструментів відомих музикантів. Серед його учнів – народні артисти України (М. Кондратюк, Т. Кислякова).
Михайло Андрійович Фісун пішов з життя 21 червня 1994 року, залишивши після себе багату творчу спадщину. Він був не лише митцем, а й організатором музичного життя Полтавщини. Його педагогічна та просвітницька робота сприяла популяризації української музики.Хештеги:
.
