Ідею створення симфонічного оркестру в Полтаві вперше озвучив ще у 1898 році талановитий скрипаль і диригент Дмитро Ахшарумов. Тоді створений колектив здійснив 11 турне різними містами. Ім’я Дмитра Ахшарумова нині носить камерний оркестр при Полтавській обласній філармонії. Сучасний Полтавський симфонічний оркестр було створено в лютому 2000 року на базі театрального оркестру Полтавського обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Васильовича Гоголя. Він став справжнім центром музичної культури міста та регіону. Далі на poltava-trend.
Хто такий Ахшарумов й що він зробив для Полтави?
Дмитро Володимирович Ахшарумов народився 20 (8) вересня 1864 року в Одесі. Музичну освіту він здобув у Петербурзькій та Віденській консерваторіях, після чого з 1886 року розпочав активну кар’єру скрипаля. За перше десятиліття виступів маестро дав близько 200 концертів, виконав численні твори класичного скрипкового репертуару, а також власні композиції та обробки.
У 1898 році Ахшарумов переїхав до Полтави та став ініціатором створення в місті симфонічного оркестру. Він очолив губернське відділення Російського музичного товариства, сприяв відкриттю музичного училища та 1 березня 1899 року урочисто відкрив відділення товариства у Полтаві. Дмитро Володимирович упровадив новаторський підхід — друкував програми до кожного концерту з детальними поясненнями творів і біографіями композиторів, що значно підвищувало освітню цінність виступів і розширювало коло слухачів.
На початку XX століття в Полтаві було збудовано будинок із великим залом та просторою сценою (нині — кінотеатр «Колос»), що дозволило зробити симфонічні концерти постійними та збільшити аудиторію. У період своєї диригентської діяльності Ахшарумов здійснив численні гастрольні турне, зокрема лекції-концерти за участю відомого музикознавця Миколи Фіндейзена, а також виступав за кордоном. Великий успіх колектив мав у Німеччині та Австро-Угорщині. У 1908 році маестро диригував одним із найкращих оркестрів Європи — Берлінською філармонією.
Влітку 1911 року Ахшарумову вдалося створити постійний симфонічний оркестр на базі Полтавського музичного училища. Проблемою залишалася відсутність належного приміщення для репетицій. Дмитро Володимирович знайшов кошти, і 1 серпня 1914 року розпочалося будівництво споруди за проєктом архітектора Гордасевича. Концертний зал обладнали з урахуванням кращих європейських зразків, зокрема натягнутими рояльними струнами для поліпшення акустики. Урочисте відкриття залу на 1200 місць відбулося 20 березня 1916 року.
Ахшарумов активно гастролював з оркестром різними містами, популяризуючи твори великих композиторів. Під його керівництвом колектив виконав майже всі симфонії Бетховена, п’ять симфоній Гайдна, дві симфонії Моцарта, твори Чайковського, Глінки, Лисенка та інших, а також уперше представив «Українську симфонію» Михайла Калачевського.
Після революційних подій 1919 року Ахшарумов працював музикантом, диригентом і педагогом у Феодосії, Москві, Петрограді та Воронежі. У 1929 році він переїхав до Туркменістану й став одним із засновників Ашгабатського музичного училища. У 1935–1938 роках музикант зазнав політичних репресій. Дмитра Володимировича заарештували, і він помер у в’язниці 3 січня 1938 року. Згодом його було посмертно реабілітовано.
Як з’явився Полтавський академічний симфонічний оркестр?
Шлях до створення сучасного Полтавського академічного симфонічного оркестру був довгим і непростим, проте його поява була лише питанням часу. Багато поколінь полтавців пам’ятали, що музична історія міста зберігає яскраву сторінку — існування відомого Полтавського симфонічного оркестру, заснованого у 1898 році видатним диригентом, композитором і педагогом Дмитром Ахшарумовим, який жив і працював у Полтаві з 1897 по 1919 рік.
Спочатку симфонічний колектив існував у складі Полтавського обласного академічного українського театру імені Миколи Гоголя. Він формувався на базі театрального оркестру, що пояснює дивовижний драматизм і театральність виконання музичних творів. Супроводжуючи вистави — від класичних оперет і музичних драм до мюзиклів — колектив поступово розширювався та підвищував свій професійний рівень. Кількість музикантів зросла з 16 до 28 осіб. З часом оркестр відчув себе готовим виконувати симфонічні твори й поза театральною сценою.
Важливим етапом в історії колективу стала поява диригента, котрий мріяв створити окремий професійний симфонічний оркестр. Газета «Край» у 2001 році відзначала: «Музику Віталія Скакуна розумієш серцем. Його музика возвеличує, надихає, оновлює… В його виконанні оркестр чистий і світлий, як душа маестро».
За участю оркестру на сцені Полтавського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя відбулися прем’єри численних музичних вистав: «Чорноморці» М. Лисенка, опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, рок-опера «Есмеральда» В. Ільїна, оперети «Весела вдова» Ф. Легара, «Циган-прем’єр», «Принцеса цирку», «Королева чардаша» І. Кальмана, «Летюча миша» І. Штрауса, мюзикли «Людина з Ламанчі» М. Лі, «Сестра Керрі» Р. Паулса, «Сорочинський ярмарок» А. Злотника, музично-літературна композиція «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Бременські музиканти», «Новорічні пригоди Маші й Віті» Г. Гладкова та інші.
Завдяки талановитим музикантам Полтави та натхненному керівництву диригента, після майже столітньої перерви в місті знову з’явився професійний симфонічний оркестр. Створення цього колективу, продовжувача традицій, закладених Дмитром Ахшарумовим, стало видатною подією для музичного життя регіону. Газета «Зоря Полтавщини» писала 2000 року: «Народився колектив, поява якого цілком природна для обласного центру зі знаменними культурними традиціями».
Перший виступ повного складу симфонічного оркестру — 50 музикантів — відбувся 22 лютого 2000 року. Саме цю дату заведено вважати днем народження сучасного Полтавського академічного симфонічного оркестру.
Репертуар та концертна діяльність колективу
З перших років свого існування Полтавський академічний симфонічний оркестр орієнтувався на твори західної класики. У концертних програмах звучали «Бранденбурзький концерт № 5» Й. С. Баха, «Симфонія № 40» та «Реквієм» В. А. Моцарта, а також його концерти для скрипки та фортепіано. Особливе місце в репертуарі посіли твори Л. В. Бетховена: Третя «Героїчна» та П’ята симфонії, концерти для фортепіано і скрипки, увертюра «Егмонт». Слухачі познайомилися також із творчістю романтичної школи: симфоніями А. Дворжака, С. Франка, концертами Е. Гріга й Ф. Ліста, увертюрами В. А. Моцарта, Дж. Россіні, К. Вебера, Й. Штрауса та Ж. Оффенбаха.
З 2003 року оркестр включив у репертуар твори російських композиторів XIX–XX століть: увертюри М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, скрипкові концерти А. Глазунова й А. Хачатуряна. Уперше в Полтаві були виконані «Дев’ята симфонія» Д. Шостаковича та «Класична симфонія» С. Прокоф’єва.
Згодом колектив розширив увагу до української музики. У репертуарі з’явилися увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Гуцульська рапсодія» Г. Майбороди, «Карпатський концерт» та симфонієта М. Скорика, «Opera Rustica» Є. Станковича, твори Л. Дичко та Т. Оскоменка-Парулави. Оркестр активно співпрацює з сучасними українськими композиторами, серед яких В. Птушкін і Д. Савенко.
Особливе місце в концертному житті оркестру займає робота з постійним солістом — скрипалем Антоном Скакуном. У супроводі оркестру він виконує концерти Бетховена, Баха, Бруха, Сен-Санса, Чайковського, Паганіні, Брамса, Сибеліуса, Равеля, Шостаковича, Скорика, Станковича та інших видатних композиторів.
Диригенти та художнє керівництво оркестру
Від моменту заснування сучасного Полтавського академічного симфонічного оркестру ключову роль у його формуванні відіграв диригент Віталій Скакун. Саме він вніс у колектив високий професіоналізм, педантичне ставлення до якості звучання та емоційну виразність виконання. Під його керівництвом оркестр навчився працювати як у театральному супроводі, так і як самостійний симфонічний колектив, виконуючи складні твори світової та української класики. У 2009 році диригенту надали звання Народного артиста України.
Окрім Віталія Скакуна, з оркестром співпрацювали запрошені диригенти, серед яких народний артист України Володимир Сіренко, Едуард Синько, Юрій Янко, а також закордонні майстри: Алан Кук (Іспанія), Йонг Хван Сун (Корея), Енціо Монті та Епіфаніо Комес (Італія). Завдяки цій співпраці оркестр освоїв широкий спектр репертуару — від класики до сучасних творів, зокрема концерти для джаз-секстету та симфонічного оркестру, а також спеціально написані сюїти й аранжування для колективу.
Такий нестандартний підхід дозволяє оркестрові не лише підтримувати високий професійний рівень, а й регулярно представляти слухачам унікальні програми за участю провідних українських та іноземних солістів.
Симфонічне серце Полтави
Полтавський академічний симфонічний оркестр швидко став символом музичного життя міста. Він поєднує багаторічні традиції із сучасним виконавським мистецтвом, дарує полтавцям і гостям міста концерти високого рівня, об’єднуючи класичну та сучасну музику.
Колектив продовжує розвиватися, розширювати репертуар і співпрацювати з талановитими музикантами з України та світу, що підтверджує статус одного з провідних культурних брендів Полтавщини. Оркестр не лише оживляє концертні зали, а й зберігає пам’ять про музичні традиції міста, роблячи їх живою частиною сучасної культури.
Джерела:
