Мабуть, складно знайти людину, яка б ніколи не дивилася старий кінофільм “Д’Артаньян і три мушкетери”, що був відзнятий за мотивами роману французького письменника та драматурга Олександра Дюма. На піснях із цього фільму зростало не одне покоління: їх завжди впізнавали з перших нот, часто переспівували. Та чи знаєте ви, що вся музика до “Мушкетерів” була записана в Полтаві? Що записували музиканти із полтавського ВІА “Фестиваль” у звукорежисера Леоніда Сорокіна? Далі на poltava-trend.
Чому саме Полтава?
Музичний кінофільм “Д’Артаньян і три мушкетери” знімався у 1978 році Одеською кіностудією. Написанням музики займався композитор Максим Дунаєвський.
Як відомо, перед зйомками фільму, Дунаєвський вже був автором мюзиклу з однойменною назвою. Мюзикл був настільки вдалим, що було прийнято рішення випустити кіноверсію. У процесі роботи над музичним фільмом, Дунаєвський все не міг знайти музикантів, які б змогли втілити ідеї композитора: він шукав нове та сучасне звучання. Одного разу, коли Дунаєвський прогулювався вулицями Москви, він випадково зустрів хлопців, які несли у своїх руках цікавий та достатньо рідкісний для того часу музичний інструмент – “Fender piano”. Це надзвичайно зацікавило композитора, і він завів розмову з юнаками. Вони розповіли, що є учасниками полтавського ВІА “Фестиваль”, і приїхали до Москви з гастролями. Дунаєвського це дуже зацікавило, і він відвідав їх концерт, після чого запропонував музикантам озвучувати “Мушкетерів”.
Така пропозиція змусила музикантів залишитись у Москві, де було зроблено запис першої пісні – “Песня мушкетеров” (“Пора, пора, порадуемся…”). Але прослухавши записане, ні Дунаєвському, ні учасникам гурту результат не сподобався. У процесі обговорення, полтавські музиканти запропонували альтернативу – змінити студію і, звісно, звукорежисера. Хлопці розповіли, що у Полтаві на радіо працює прекрасний звукорежисер Леонід Сорокін, тому було б непогано звернутись до нього. До того ж учасникам ВІА “Фестиваль” вже кортіло швидше повернутись до рідного дому та близьких, до Полтави. Музиканти також звернули увагу Дунаєвського на те, що записуватись у Полтаві буде не лише якісніше, а й значно дешевше, тож у композитора не було іншого вибору, аніж погодитись.
Для “Мушкетерів” найголовніше – це музика
Так, як фільм планувався музичний, то звісно, що усі записи мали бути на найвищому рівні. Для полтавського звукорежисера Леоніда Сорокіна фільм “Д’Артаньян і три мушкетери” став першим досвідом у кіноіндустрії – до 1978 року він записував переважно полтавських співаків.
Робота над музикою до кінофільму тривала близько 3 місяців. За цей час були записані десятки творів, хоча і не всі з них увійшли до фільму. Окрім пісень, записували й фонову музику, різні звуки. Для деяких пісень довелось перенести запис до Вінниці, адже лише там був струнний синтезатор, який мав додати яскравості трекам. Хоча, Сорокіну й не подобалась апаратура на вінницькій студії, він вважав її слабкою, однак, все вийшло. Найбільше музики записали саме у Полтаві, а от вокал – у Москві.
Леонід Сорокін став першим, хто навчився “розділяти” звучання різних музичних інструментів. На той час ще не було багатоканальних магнітофонів, тому Сорокін записував кожен інструмент окремо на “моно”, і далі це все зводив в одне ціле. Композитор Дунаєвський високо оцінив роботу Леоніда Сорокіна, усі записи були схвалені.
Після завершення зйомок фільму та першого прем’єрного показу, усі, хто брали участь у роботі над фільмом “Д’Артаньян і три мушкетери” прокинулись знаменитими. Впізнавати почали й звукорежисера з Полтави Леоніда Сорокіна.
Леонід Сорокін – талант, який важко переоцінити
Не дивлячись на те, що Леонід Сорокін народився у Мурманську, більшу частину життя він прожив у Полтаві. Навчався у Полтавському музичному училищі імені Миколи Лисенка, працював на Полтавському обласному радіо.
Робота над музикою до кінофільму “Д’Артаньян і три мушкетери” зробила його відомим: у багатьох інтерв’ю Сорокін розповідав, що іноді не міг вийти у Полтаві по хліб – його всюди впізнавали. Після того його активно запрошували записувати музику і до інших кінострічок: “Карнавал”, “Ах, водевіль, водевіль…”, “Летучий корабель” тощо. Загалом Сорокін записав музику до понад 60 фільмів.
Крім фільмів, він робив звукозаписи для багатьох зірок естради – Назарія Яремчука, Софії Ротару, Миколи Гнатюка, Миколи Мозгового, Алли Пугачової, Володимира Висоцького, Раїси Кириченко та багатьох інших.
Після розпаду ВІА “Фестиваль”, частина її колишніх учасників утворили новий легендарний полтавський гурт “Фрістайл”, тож Сорокін співпрацював із ними.
Леоніда Сорокіна багато разів намагались “перетягнути” до інших країн – до Польщі, Німеччини, Росії, але він таки залишився у Полтаві.
На початку 21 століття організував студію звукозапису у себе вдома та продовжив працювати. З 2014 року по 2020 рік записував музику до документальних фільмів – “Земля Гоголя”, “Скарб”, “Філософія Антонця” тощо. У серпні 2023 року полтавський звукорежисер відсвяткував свій 75-й ювілей.
