На сучасній українській естраді не так багато гуртів, які можуть похвалитись історією існування у декілька десятиліть, при цьому залишаючись актуальними та не втрачаючи своїх шанувальників. Одним із таких гуртів є легендарний “Фрістайл”, який у 2023 році відсвяткував свій 35-річний ювілей на сцені. “Фрістайл” завжди любили та обожнювали. Складно знайти людину, яка б не знала слів вічного хіта “Ах, какая женщина”, або не чула про існування цього колективу. Під їхні пісні знайомились, закохувались, танцювали перший весільний танок, переспівували в караоке… Але як вони добились такої слави? Як починали та розвивали свою творчість? Яка трагедія спіткала гурт у 2018 році? Та хто такі “Діти Фрістайла”? Далі на poltava-trend.
Зародження гурту “Фрістайл”
Гурт “Фрістайл” було створено у 1988 році колективом музикантів на чолі з Анатолієм Розановим. Переважна більшість учасників була із Полтави та вже мали деякий досвід виступів на великій сцені. Але як же вони зібрались?
Все почалось із художньої самодіяльності. У 1980-х роках на роботу музичним керівником на заводі “Знамя” влаштовується Анатолій Розанов, який на той час вже мав 5-річний досвід роботи у полтавському ВІА “Інтервал”. Після розпаду гурту, Розанов шукав нові творчі ідеї, тож талановиті музиканти, які потрапили під його крило, стали справжньою знахідкою та першим ключем до успіху. Так було створено декілька проєктів, де брали участь Сергій Кузнєцов, Геннадій Рагулін, Валерій Сундук, Ніна Кірсо, Олег Шеременко, Олена Білявська та інші полтавці. У той час пішла нова хвиля підтримки молодих та не дуже відомих виконавців, і Розанов зміг просунути свої гурти на гастролі. Але періодично музиканти не могли знайти між собою спільної мови, через розбіжність у смаках і поглядах. Розанов, спостерігаючи за глядачами, відмітив гарну віддачу на музиці у стилі “диско”, тому хотів продовжувати писати пісні у цьому напрямку, що сподобалось не всім. Так виникла ідея створити абсолютно новий гурт “Фрістайл”.
Перший успіх гурту “Фрістайл”
До першого складу гурту увійшли: Ніна Кірсо, Сергій Кузнєцов, Сергій Ганжа, Володимир Ковальов, Дмитро Данін, Олександр Білий. Але під час написання та запису дебютного альбому, який, до речі, відбувався у Полтаві, до гурту долучився вокаліст Вадим Казаченко та ударник Олександр Наливайко.
Анатолій Розанов не лише був керівником новоствореного гурту, а й писав для них музику. Автором текстів став Сергій Кузнєцов.
Ще на етапі запису першого альбому групу покинув Олександр Білий, і його місце одразу ж зайняв Анатолій Столбов.
Для зведення звукозаписів обрали відомого полтавського звукорежисера Леоніда Сорокіна, який на той час вже співпрацював із багатьма зірками радянської естради та працював над музикою до кінофільмів, зокрема “Д’Артаньян і три мушкетери”, “Ах, водевіль” тощо.
Уже через декілька місяців після виходу пісень гурту “Фрістайл”, всі її учасники стали знаменитими. Перший концерт гурту, який відбувся у Барнаулі у 1989 році зірвав аншлаг. На тлі такого успіху, другий музичний альбом було створено у максимально короткий термін – всього кілька тижнів. Популярність гурту у “вільному стилі” зростала зі швидкістю світла: їх крутили на радіо, показували на телебаченні, вони знімали кліп за кліпом та активно гастролювали. Та перший справжній мегахіт з’явився у 1991 році. Пісня “Больно мне, больно” у виконанні Вадима Казаченко піднесла гурт на новий рівень слави. І все було б добре, якби соліст не вирішив покинути гурт. Вадим Казаченко, судячи з усього, зловив “зіркову хворобу” та заявив про бажання розпочати свою сольну кар’єру. Варто відзначити, що Вадим Казаченко надалі без дозволу співав на своїх концертах пісні гурту “Фрістайл”. Навіть ті, до яких взагалі не мав жодного відношення. Зокрема, це стосується славнозвісного хіта “Ах, какая женщина”, який був написаний вже після Казаченка та виконувався новим солістом “Фрістайлу” Сергієм Дубровіним. Казаченко ж, порушуючи авторське право, ще й поливав брудом у своїх інтерв’ю учасників гурту і Розанова.
“Фрістайл” на початку 21 століття
У 2001 році кременчужанин Сергій Дубровін також покинув “Фрістайл”, і гурт знову залишився без чоловічого вокалу. На короткий час його місце зайняв Сергій Вязовський, але він пропрацював лише пів року – після цього вирішив емігрувати до Німеччини. Після цього усі чоловічі партії почав виконувати незмінний учасник гурту та автор текстів Сергій Кузнєцов.
Незважаючи на зміну вокалістів чоловічої статі, жіноче соло протягом 30 років виконувала улюблена всіма співачка та за сумісництвом дружина Анатолія Розанова – Ніна Кірсо. Вона була не лише голосом гурту, а й допомагала у просуванні, рекламі, організаційних моментах. Ніну знали та обожнювали, тому трагедія, яка трапилась з жінкою у 2018 році шокувала всіх її шанувальників.
Трагедія, що трапилась з Ніною Кірсо
У 2018 році у соціальних мережах стрімко почала поширюватись новина про те, що Ніна Кірсо у важкому стані госпіталізована до однієї з міських лікарень у Полтаві. На превеликий жаль, ця звістка виявилась правдивою: перебуваючи вдома, Ніна втратила свідомість та невідомо скільки часу пролежала на підлозі – рідних вдома не було. Без свідомості Ніну знайшли сусіди та викликали швидку допомогу. Фактично одразу співачка впала в коматозний стан. Причиною став інсульт. Прихильники творчості легендарної вокалістки намагались допомогти, збирали кошти на лікування. Анатолій Розанов, у пошуку кращого лікування для дружини, повіз її до Києва, але все було марно. Зрештою, він забрав Ніну назад, до Полтави. Через рік перебування в комі, одного дня Ніна Кірсо відкрила очі, але її погляд був затуманеним, вона нікого не впізнавала і взагалі ніяк не реагувала на присутніх. Після цього вокалістка знову впала в кому, і вже більше не прокинулась. У квітні 2020 року було констатовано смерть Ніни Кірсо.
“Фрістайл” без Ніни Кірсо
Втрата незмінної вокалістки Ніни Кірсо вибила з колії усіх учасників гурту. На етапі її перебування в лікарні, як Розанов, так і інші музиканти категорично не хотіли брати когось нового та вірили на краще. З липня 2018 року до лютого 2019 року гурт “Фрістайл” виступав без жіночого вокалу. Однак, час йшов, і необхідно було приймати рішення. Це розумів і Анатолій Розанов. Тому з лютого 2019 року у групі з’явилась нова солістка – Ната Недіна.
“Діти Фрістайла”
Гурт “Діти Фрістайла” був створений у 2014 році Анатолієм Розановим. Але насправді, ця ідея зародилась значно раніше, і її головним ініціатором був Андрій Данилко (Вєрка Сердючка). На одному із концертів Ніна Кірсо розмовляла з Данилком, і той сказав, що було б цікаво зробити подібний проєкт, тим більше, що у більшості музикантів “Фрістайлу” на той час були діти, які також займались музикою та брали участь у різних конкурсах. Цю розмову почув Анатолій Розанов, і довгий час тримав у голові, доки не наважився реалізувати.
Всі учасники гурту “Діти Фрістайла” полтавці. Починали вони з переспівування відомих хітів, з часом з’явився власний репертуар, але переважно, російською мовою. Але після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, гурт почав виконувати лише україномовний репертуар, а їх нові пісні “Чорнобаївка” та “Нравіцця – не нравіцця” стали хітами.
Політична позиція
І “Фрістайл”, і “Діти Фрістайла” засудили дії російського агресора проти України. У березні 2022 року вони виклали відеоролик на Youtube, де повідомили російським шанувальникам, що не зважаючи на російськомовний репертуар, вони залишаються відданими Україні, засуджують окупантів та бажають їм йти слідом за російським кораблем. Це спричинило шквал негативу від росіян. Українці ж підтримали гурт.
Разом з тим, Вадим Казаченко, перший соліст гурту, полтавець, що проживає у Москві, підтримав повномасштабне вторгнення, виливши чергову порцію бруду на своїх колишніх колег і колишню Батьківщину. За такі зрадницькі дії, у жовтні 2022 року Казаченка було внесено до санкційного списку України із забороною в’їзду до країни та блокуванням коштів.
