Цифровізація давно перестала бути трендом, який стосується лише великих корпорацій. Сьогодні компанії різних масштабів шукають способи підвищити ефективність роботи, покращити взаємодію з клієнтами та швидше адаптуватися до змін ринку. У цьому контексті веб-розробка залишається одним із ключових напрямів розвитку цифрових продуктів, а компанії на кшталт Wezom є частиною ринку, де формуються сучасні підходи до створення бізнес-рішень.
Ще кілька років тому вебтехнології асоціювалися переважно зі створенням сайтів. Сьогодні їх можливості значно ширші. За допомогою вебрішень компанії автоматизують внутрішні процеси, оптимізують роботу з клієнтами, керують даними та створюють нові моделі взаємодії з аудиторією.
Чому вебтехнології стали важливими для бізнесу
Швидкість ухвалення рішень і рівень сервісу дедалі більше впливають на конкурентоспроможність компаній. Бізнесу необхідно працювати з великими обсягами інформації, координувати роботу команд, забезпечувати якісне обслуговування клієнтів і водночас контролювати витрати.
Саме тому багато процесів переходять у цифровий формат. Вебрішення дозволяють об’єднати різні інструменти в єдину систему, спростити доступ до інформації та підвищити ефективність роботи співробітників.
При цьому сучасні вебплатформи можуть використовуватися як усередині компанії, так і для взаємодії з партнерами, клієнтами або постачальниками.
Автоматизація бізнес-процесів
Одним із найпоширеніших напрямів застосування вебтехнологій є автоматизація рутинних операцій.
У багатьох компаніях співробітники щодня витрачають значну кількість часу на обробку документів, передачу інформації між відділами, формування звітів або контроль виконання завдань. Автоматизація таких процесів дозволяє скоротити кількість ручної роботи та мінімізувати ризик помилок.
Наприклад, вебсистема може автоматично:
обробляти заявки;
формувати звіти;
розподіляти завдання між співробітниками;
контролювати статуси процесів.
У результаті компанія отримує більш прозорі та керовані бізнес-процеси.
Покращення взаємодії з клієнтами
Сучасні споживачі очікують швидкого доступу до інформації та зручних способів комунікації з бізнесом. Саме тому вебрішення часто стають важливим інструментом для підвищення якості сервісу.
Онлайн-платформи дозволяють клієнтам самостійно отримувати необхідну інформацію, оформлювати замовлення, відстежувати статус звернень або користуватися персональними сервісами без додаткового контакту з менеджерами.
Такий підхід не лише покращує клієнтський досвід, а й допомагає компанії ефективніше використовувати власні ресурси.
Робота з великими обсягами даних
Дані сьогодні є одним із найцінніших активів бізнесу. Проте сам по собі великий масив інформації не приносить користі без зручних інструментів для його обробки.
Сучасні вебсистеми дозволяють:
збирати інформацію з різних джерел;
структурувати дані;
візуалізувати показники;
формувати аналітичні звіти;
контролювати ключові бізнес-метрики.
Завдяки цьому керівники отримують більш повну картину стану бізнесу та можуть ухвалювати рішення на основі актуальної інформації.
Створення корпоративних порталів
У міру зростання компанії збільшується й потреба в ефективній внутрішній комунікації. Особливо це актуально для організацій із великою кількістю співробітників або розгалуженою структурою.
Корпоративні портали допомагають об’єднати внутрішні сервіси в одному середовищі та спростити взаємодію між різними підрозділами.
Через такі системи співробітники можуть:
отримувати доступ до документів;
обмінюватися інформацією;
працювати із завданнями;
використовувати внутрішні сервіси компанії.
У результаті підвищується швидкість обміну інформацією та покращується координація роботи команд.
Розвиток електронної комерції
Одним із найбільш помітних напрямів застосування вебтехнологій залишається електронна комерція. Однак сучасні цифрові платформи давно вийшли за межі класичних інтернет-магазинів.
Сьогодні компанії створюють:
B2B-портали;
маркетплейси;
системи онлайн-бронювання;
платформи для підписки;
сервіси самообслуговування клієнтів.
Такі рішення дозволяють розширювати аудиторію, автоматизувати продажі та відкривати нові канали отримання доходу.
Інтеграція різних бізнес-систем
Одна з головних переваг сучасних вебрішень полягає в можливості інтегрувати між собою різні цифрові інструменти.
У багатьох компаніях одночасно використовуються CRM-системи, бухгалтерські сервіси, складські програми, платіжні рішення та інші платформи. Без інтеграції між ними частина процесів залишається ручною, що призводить до додаткових витрат часу.
Вебсистема може виступати єдиним центром взаємодії між усіма сервісами та забезпечувати автоматичний обмін даними.
Які помилки допускають під час впровадження вебрішень
Незважаючи на очевидні переваги цифровізації, не всі проєкти досягають поставлених цілей.
Серед найпоширеніших причин невдач:
відсутність чітких бізнес-завдань;
недостатній аналіз потреб користувачів;
спроба автоматизувати неефективні процеси;
недооцінка масштабування системи;
відсутність плану розвитку після запуску.
Саме тому впровадження вебтехнологій варто розглядати не як технічний проєкт, а як частину загальної бізнес-стратегії.
Висновок
Сучасні вебтехнології допомагають бізнесу вирішувати значно ширший спектр завдань, ніж просто створення корпоративного сайту чи онлайн-магазину. Вони стають інструментом автоматизації, управління даними, розвитку сервісів та підвищення ефективності роботи компанії.
Успішне використання вебрішень дозволяє не лише оптимізувати поточні процеси, а й створювати нові можливості для розвитку бізнесу в умовах цифрової економіки. Саме тому інвестиції у сучасні вебплатформи залишаються одним із важливих напрямів технологічного розвитку компаній незалежно від їхнього масштабу чи галузі діяльності.
Безсоння — це не просто відсутність сну, а порушення складної нейробіологічної системи, яка відповідає за відновлення організму. У нормі засинання — це результат зниження активності кори головного мозку, синхронізації гормонів і переходу нервової системи в парасимпатичний режим. Коли цей процес порушується, людина може відчувати втому, але не здатна “вимкнутись”. Саме в таких умовах інтерес до канабідіолу зростає, оскільки він працює не як седатив, а як регулятор внутрішнього балансу.
CBD не є класичним снодійним засобом. Його дія полягає в тонкому впливі на рецепторні системи, що контролюють стрес, тривожність і циркадні ритми. Завдяки цьому формується більш природний механізм засинання без різкого пригнічення нервової системи.
Механізм впливу канабідіолу на циркадні ритми людини
Циркадні ритми регулюють не лише сон, а й температуру тіла, гормональну активність та когнітивні функції. Ключовим регулятором є супрахіазматичне ядро, яке отримує сигнали від світла і координує вироблення мелатоніну. При хронічному стресі або нерегулярному режимі цей механізм порушується.
CBD впливає на цей процес через кілька шляхів. По-перше, він модулює активність серотонінових рецепторів, що впливають на настрій і рівень тривоги. По-друге, знижує активність симпатичної нервової системи, яка відповідає за реакцію “бий або тікай”. Це створює умови для переходу організму в стан відпочинку.
Окрему роль відіграють терпени, які присутні у full spectrum продуктах. Вони можуть посилювати розслаблюючий ефект, взаємодіючи з рецепторними системами. Саме тому склад продукту має значення, а не лише концентрація CBD.
Взаємодія з ендоканабіноїдною системою для стабілізації фаз сну
Ендоканабіноїдна система — це регуляторна мережа, що підтримує гомеостаз. Вона включає рецептори CB1 і CB2, ендогенні канабіноїди та ферменти, які контролюють їхній рівень. CBD не активує рецептори напряму, але впливає на метаболізм анандаміду — молекули, яку часто називають “гормоном балансу”.
Підвищення рівня анандаміду дозволяє:
зменшити надмірну нейронну активність перед сном
покращити якість глибокого сну
знизити частоту пробуджень уночі
Цей ефект накопичувальний. На відміну від класичних засобів, результат не завжди миттєвий, але більш стабільний у довгостроковій перспективі.
Відмінність CBD від традиційних снодійних засобів
Більшість снодійних препаратів впливають на GABA-рецептори, пригнічуючи активність центральної нервової системи. Це ефективно для швидкого засинання, але часто супроводжується побічними ефектами: ранкова втома, зниження концентрації, формування толерантності.
CBD працює інакше. Він не пригнічує мозок, а зменшує фактори, що заважають засинанню. Такий підхід ближчий до фізіологічного відновлення.
Основні відмінності:
відсутність різкого седативного ефекту
збереження ясності мислення після пробудження
вплив на тривожність і стрес як першопричини
Це робить його актуальним для людей, які не хочуть використовувати агресивні фармакологічні засоби.
Як правильно використовувати CBD олію перед сном: дозування та таймінг
Ефективність CBD значною мірою залежить від індивідуальних параметрів. Одна і та ж доза може мати різний ефект залежно від ваги тіла, метаболізму та рівня стресу. Саме тому важливий поступовий підбір.
Початкові дози зазвичай становлять 5–10 мг, після чого їх можна коригувати. При цьому варто враховувати тип продукту: full spectrum забезпечує ефект антуражу, тоді як ізолят діє більш точково.
У практиці часто використовують CBD олія з різною концентрацією, що дозволяє адаптувати прийом під конкретні потреби. Продукти, отримані методом CO2-екстракції, забезпечують чистоту та стабільність складу, що критично при регулярному використанні.
Таймінг також має значення. Оптимально приймати CBD за 30–60 хвилин до сну, щоб активні речовини встигли вплинути на нервову систему до моменту засинання.
Сублінгвальний метод прийому для швидкого розслаблення
Сублінгвальний спосіб вважається одним із найефективніших. Активні компоненти всмоктуються через слизову оболонку, минаючи травну систему. Це дозволяє досягти більш швидкого та передбачуваного ефекту.
Перевага цього методу — контроль. Людина може точно регулювати дозу і відстежувати реакцію організму. Це особливо важливо на етапі адаптації.
Вплив на тривожність як основну причину нічних пробуджень
Безсоння часто є наслідком хронічної тривожності. Постійний потік думок, внутрішній діалог і напруга не дають мозку перейти в стан спокою. CBD взаємодіє з рецепторами 5-HT1A, які відіграють ключову роль у регуляції тривожності.
Це дозволяє:
знизити рівень кортизолу перед сном
зменшити психоемоційне напруження
полегшити процес засинання
На відміну від седативів, цей ефект не супроводжується відчуттям “відключення”. Людина просто переходить у більш спокійний стан.
Поєднання з іншими ритуалами для покращення гігієни сну
Жоден інструмент не працює ізольовано. Гігієна сну залишається базою. CBD лише підсилює ефект правильних звичок, але не замінює їх.
Найбільш ефективні практики включають стабільний режим, контроль освітлення та зниження стимуляції перед сном. Важливо також звертати увагу на температуру в приміщенні та якість матраца.
Коли ці фактори поєднуються, ефект стає більш вираженим. CBD у цьому випадку виступає як регулятор, що допомагає закріпити правильний патерн сну.
Додаткові фактори, що впливають на ефективність CBD при безсонні
Не всі користувачі отримують однаковий результат від CBD, і це пояснюється біохімічними відмінностями. Ендоканабіноїдна система у кожної людини має різну чутливість, що впливає на реакцію рецепторів CB1 і CB2. Крім того, значення має рівень базового стресу: при високому кортизолі ефект може проявлятися поступово, а не одразу.
Важливим є і тип продукту. Full spectrum містить не лише CBD, а й інші канабіноїди та терпени, які підсилюють дію один одного. Це явище відоме як ефект антуражу. Broad spectrum позбавлений ТГК, але зберігає частину синергії, тоді як ізолят працює більш ізольовано і потребує точнішого дозування.
Також варто враховувати регулярність прийому. Одноразове використання може дати відчутний ефект, але стабільне покращення сну формується при системному застосуванні. Організм поступово “переналаштовує” свої реакції, і саме це дає довготривалий результат.
Типові помилки при використанні CBD для сну
Незважаючи на відносну простоту використання, є ряд поширених помилок, які знижують ефективність. Найчастіше це неправильне дозування або очікування миттєвого ефекту, аналогічного фармакологічним препаратам.
Серед ключових помилок:
занадто мала або надто велика доза без поступової адаптації
нерегулярний прийом
ігнорування якості продукту та відсутність COA
використання без урахування гігієни сну
Ще одна поширена ситуація — неправильний таймінг. Якщо приймати CBD безпосередньо перед сном, ефект може не встигнути проявитися. Також важливо не поєднувати його з сильними стимуляторами, такими як кофеїн у вечірній час.
Практичний підхід до вибору продукту
При виборі CBD-продукту важливо звертати увагу не лише на концентрацію, а й на походження сировини, метод екстракції та наявність лабораторних аналізів. CO2-екстракція вважається найбільш чистим методом, оскільки не залишає розчинників і дозволяє зберегти активні компоненти.
Certificates of Analysis (COA) дають можливість перевірити:
точну концентрацію канабідіолу
відсутність важких металів
рівень ТГК у допустимих межах
Це особливо важливо для регулярного використання, коли накопичувальний ефект відіграє ключову роль. Прозорість складу — один із факторів, що визначає передбачуваність результату.
Системний підхід до відновлення сну
Ефективність CBD не варто розглядати окремо від загального способу життя. Сон — це комплексний процес, який залежить від харчування, фізичної активності та психоемоційного стану. Канабідіол може стати частиною системи, але не її єдиним елементом.
Найкращі результати спостерігаються у випадках, коли:
людина дотримується стабільного режиму
знижує рівень вечірнього стресу
використовує CBD як допоміжний інструмент, а не основний
Такий підхід дозволяє не лише покращити сон, а й підвищити загальний рівень енергії протягом дня.
Баланс замість примусу
CBD олія демонструє потенціал як м’який регулятор сну, який працює через відновлення внутрішнього балансу, а не через примусове пригнічення нервової системи. Її ефективність базується на впливі на ендоканабіноїдну систему, зниженні тривожності та стабілізації циркадних ритмів.
Ключовим фактором є індивідуальний підхід. Дозування, форма продукту та регулярність використання визначають кінцевий результат. У поєднанні з базовими принципами гігієни сну це може стати дієвим інструментом для відновлення якісного відпочинку.
FAQ
Чи підходить CBD для тривалого використання? Так, за умови контролю дозування та вибору якісного продукту з підтвердженим складом.
Чи може CBD замінити снодійні препарати? У деяких випадках — так, але це залежить від причин безсоння та індивідуальних особливостей.
Чи є ризик звикання? Ні, канабідіол не викликає фізичної залежності та не має психоактивного ефекту.
Бейсбол — один із найпопулярніших видів спорту у світі, але для новачків він часто здається заплутаним і навіть хаотичним. На відміну від більш звичних для української аудиторії ігор, тут немає безперервного руху або очевидної логіки рахунку з першого погляду.
Щоб розібратися в тонкощах гри, важливо стежити за актуальною аналітикою, переглядати розклад матчів і знайомитися зі статистикою провідних ліг світу на сайті https://ggbet.ua/uk-ua/sports. Проте навіть після цього бейсбол може залишатися непростим для сприйняття, але саме це робить цю гру захопливою для тих, хто полюбляє стратегію та деталі.
Основи правил і структура гри
На перший погляд бейсбол виглядає просто: м’яч, битка та чотири бази. Проте гра має складну внутрішню структуру. Команди чергуються в атаці та захисті, намагаючись набрати очки — ранси — пробігаючи між базами.
Матч складається з дев’яти інінгів, кожен із яких поділяється на дві половини: команди змінюють ролі нападника та захисника. Навіть базові правила можуть спантеличити новачка: страйки, боли, аути та сейфи — усе це вимагає уважності та розуміння тонкощів гри.
Чому стратегія не очевидна
Бейсбол відрізняється від багатьох інших видів спорту тим, що успіх часто визначають приховані стратегічні рішення, які не одразу помітні глядачеві. Особливу роль відіграють такі моменти:
підбір пітчера залежно від стилю конкретного баттера;
сигнали тренера на базах для координації дій команди;
переставлення польових гравців під конкретного суперника;
відстеження страйків і болів, що психологічно впливає на баттера;
точний таймінг пробіжок між базами.
Усі ці деталі формують тонку тактичну гру, яка додає глибини та динаміки, особливо для тих, хто уважно стежить за стратегією команд.
Велика роль статистики
Бейсбол ґрунтується на глибокій статистичній аналітиці, яка допомагає командам прогнозувати розвиток подій на полі. Ураховують показники ефективності пітчера, відсоток влучань баттерів, швидкість подач і навіть траєкторію м’яча. Для вболівальників, які стежать за матчами через платформу ggbet.ua, така аналітика стає корисним інструментом: вона дозволяє краще зрозуміти динаміку гри та оцінити шанси команд на різних стадіях поєдинку.
Технічні аспекти та специфічна термінологія
Для новачків бейсбол може здаватися ще складнішим через велику кількість спеціальної термінології. Бат, піти, страйк-аут, хомерун, сейф, фор-бол — без знання значень цих понять важко стежити за ходом матчу. Крім того, техніка подачі, позиції польових гравців і стратегія оборони безпосередньо впливають на результат гри.
Ще один рівень складності додають особливості різних ліг: правила використання відеоповторів, регламенти щодо замін, а також нюанси гри на домашньому полі формують додаткові тактичні та організаційні виклики для гравців і тренерів.
Висока індивідуальна відповідальність
У бейсболі результат матчу часто визначається діями окремих гравців. Один успішний удар або вдала подача можуть кардинально змінити хід гри.
Для новачка це додає складності, адже потрібно одночасно:
уважно стежити за діями кожного гравця;
розуміти його конкретну роль у команді;
оцінювати ефективність індивідуальних рішень у конкретній ситуації.
На відміну від більш орієнтованих на команду видів спорту, у бейсболі ключова увага часто концентрується на дуелі між пітчером і баттером, а також на своєчасних рішеннях польових гравців під час гри. Додатково важливу роль відіграють стратегії менеджера та сигнали тренера, які можуть вплинути на розташування гравців, вибір подач і момент пробіжки між базами.
Як спростити знайомство з бейсболом
Хоч бейсбол може здатися складним для новачків, його можна зрозуміти поступово, якщо підходити до навчання крок за кроком. Найкраще починати з основ і не намагатися охопити одразу всі правила.
Корисні методи для освоєння гри:
перегляд коротких пояснювальних відео;
увага до окремих елементів гри під час матчів;
поступове вивчення термінології;
аналіз ключових моментів і стратегій;
обговорення гри з іншими фанатами.
З часом навіть складні аспекти стають зрозумілими, а сама гра відкривається по-новому. Бейсбол складний через незвичний формат, багатство правил і повільний темп, але саме ці риси роблять його унікальним і стратегічно насиченим. Ті, хто готовий приділити час знайомству з основами, зможуть оцінити всю глибину цієї гри.
Полтава — місто із затишною атмосферою та активним культурним життям, де легко знайти місце для яскравого відпочинку. День народження, корпоратив, зустріч із друзями або просто привід провести вечір поза домом — для будь-якого формату свята тут є відповідні локації. У центрі міста працює безліч барів, ресторанів та клубів, де регулярно проходять різноманітні заходи, виступають діджеї та лунає жива музика. Ми підібрали для вас найкращі заклади Полтави для проведення вечірок, святкових подій або спокійного відпочинку в компанії близьких людей. Далі на poltava-trend.
Де провести вечірку в Полтаві: на що звернути увагу при виборі закладу
Організація вечірки — це не лише вибір дати та запрошення гостей, а й пошук відповідного місця, яке задасть настрій усій події. У Полтаві працює чимало барів, ресторанів і клубів, де можна відзначити день народження, провести корпоратив, організувати весілля або просто зустрітися із друзями. Щоб свято пройшло справді вдало, при виборі закладу варто врахувати кілька важливих факторів.
Формат вечірки. Спочатку визначте, який саме тип відпочинку ви плануєте. Для танців та активної атмосфери краще підійдуть клуби та бари з танцювальним майданчиком і DJ-сетами. Якщо ж хочеться провести вечір спокійніше — оберіть ресторан або гастробар із гарною кухнею та приємною музикою.
Кількість гостей. Для невеликої компанії достатньо затишного столика або окремої зони в залі. Якщо планується свято на 10–20 осіб чи більше, краще заздалегідь уточнити можливість бронювання бенкетного столу або окремого залу.
Розташування закладу. Більшість популярних місць для вечірок у Полтаві знаходяться в центрі міста, тож туди зручно добиратися. Це особливо важливо, якщо гості приїжджають із різних районів.
Музика та атмосфера. У деяких закладах регулярно проходять DJ-вечірки, концерти або тематичні події, які можуть стати чудовим доповненням до свята. В інших роблять ставку на спокійну атмосферу та комфортне спілкування.
Кухня та барна карта. Їжа та напої — важлива частина будь-якої вечірки. Смачна кухня, різноманітні закуски та авторські коктейлі допомагають створити святковий настрій і зробити вечір більш запам’ятовуваним.
Враховуючи ці фактори, вибрати відповідне місце для вечірки у Полтаві буде значно простіше. Далі розглянемо кілька популярних закладів міста, де можна провести яскраве свято та чудово відпочити у компанії друзів.
«Villa Крокодила» — одне з найвідоміших місць Полтави для гучних вечірок
«Villa Крокодила» — один із найпопулярніших клубно-розважальних комплексів Полтави, який вже багато років залишається помітною точкою на карті нічного життя міста. Заклад відомий масштабними вечірками, концертами та тематичними подіями. Завдяки просторому залу та сучасній сцені тут регулярно проходять виступи українських артистів, DJ-сети та різноманітні розважальні програми. Це місце часто обирають не лише для відпочинку у вихідні, а й для проведення днів народження, корпоративів, весіль та інших святкових подій.
Головні особливості закладу
Просторий концертний майданчик — концерти, виступи артистів і великі вечірки проходять регулярно.
Танцювальна атмосфера — DJ-сети, тематичні вечірки та насичена музична програма роблять заклад популярним серед любителів нічного життя.
Кухня та бар — гостям пропонують страви європейської кухні, закуски та різноманітні коктейлі.
Підходить для свят — тут можна відзначити день народження, корпоратив або організувати приватну вечірку.
Кілька зон відпочинку — окрім танцмайданчика, є бар і зони для більш спокійного спілкування.
Відвідувачі зазначають, що «Villa Крокодила» вирізняється живою атмосферою та динамічною музичною програмою. Люди приходять сюди за концертами та вечірками з діджеями, а також через велику танцювальну залу та яскраві шоупрограми. У відгуках також згадують просторе приміщення і можливість провести великі заходи, що робить заклад популярним місцем для свят і вечірок.
Контакти
Адреса: Полтава, проспект Віталія Грицаєнка, 20б.
Телефон: +380 (95) 190 35 16.
«Villa Крокодила» — одне з найвідоміших місць для вечірок у Полтаві. Тут регулярно проходять концерти, клубні події та тематичні заходи, а просторі зали дозволяють організувати як масштабну вечірку, так і приватне свято.
«Мохіто» — ресторан і кафе в центрі Полтави для вечірки із друзями
«Мохіто» — затишний ресторан у самому серці Полтави, який чудово підходить для вечірнього відпочинку, зустрічі з друзями або святкування невеликої події. Це не галасливий клуб, а радше комфортне місце з атмосферою свята, де можна не лише смачно поїсти, а й провести час у приємній обставині. Заклад працює щодня та поєднує функції ресторану і бару, пропонуючи гостям як класичні страви, так і оригінальні коктейлі.
За словами власників, «Мохіто» — це ресторан із розвиненою гастрономічною концепцією, кваліфікованим персоналом, сучасним інтер’єром і культурою споживання вина та страв.
Головні особливості закладу
Центральне розташування — зручно для гостей із різних районів міста.
Різноманітне меню — європейська та українська кухня, легкі закуски, десерти та авторські страви, які підійдуть для вечірки.
Коктейлі та барна карта — класичні напої та фірмові коктейлі від барменів.
Тераса та літня зона — у теплу пору року гостям доступний затишний літній майданчик для приємного проведення вечора.
Музика та вечірні програми — жива музика та музичні сети створюють святковий настрій.
Підходить для святкувань — ресторан приймає замовлення на дні народження, корпоративи та інші урочистості, пропонуючи бенкетні варіанти.
Відвідувачі «Мохіто» часто відзначають теплу та дружню атмосферу, зручне розташування і якісне обслуговування. У відгуках підкреслюють, що тут комфортно провести вечір у компанії друзів, спробувати цікаві страви та напої та відволіктися від буденності.
Контакти
Адреса: Полтава, вул. Раїси Кириченко, 1.
Телефон: +380 (99) 404 92 27.
«Мохіто» — чудовий вибір для тих, хто хоче організувати вечірку у спокійному, але святковому форматі. Це місце підходить як для вечері перед продовженням вечора, так і для повноцінного відпочинку з музикою, коктейлями та друзями. Завдяки затишній атмосфері, цікавому меню та музичним програмам «Мохіто» вже став одним із улюблених ресторанів Полтави для вечірнього відпочинку та святкувань.
«Concrete Bar» — стильне місце для вечірки та кулінарних вражень
«Concrete Bar» — атмосферний ресторан і бар у самому центрі Полтави, який поєднує затишок, стильний інтер’єр та різноманіття смаків з усього світу. Тут класична кухня переплітається із сучасними інтерпретаціями, а різні кулінарні традиції доповнюють одна одну, створюючи унікальну гастрономічну картину. Простір облаштований так, що гості почуваються комфортно як за вечерею, так і під час вечірки: внутрішні зони нагадують затишні каюти корабля, а влітку працює простора тераса.
Меню «Concrete Bar» вражає різноманіттям: від українських вареників до китайських вонтонів, від корейських кімчі-манду до в’єтнамського фо бо, італійського карпачо та французького скремблу, японських ролів і американських стейків. Також у меню представлені свіжі салати, перші страви, закуски та легкі десерти. До їжі додається широкий вибір напоїв: свіжі фреші, авторські коктейлі, пінне пиво, вино та міцні напої.
Головні особливості закладу
Кухня світу — українська, азійська, європейська та американська кухня для будь-якого смаку.
Барна карта — коктейлі, вино, пиво та інші напої для вечірки.
Затишні зони та тераса — внутрішні приміщення поділені на окремі «каюти», а влітку відкрита простора тераса.
Музичні вечори та вечірки — регулярні DJ-сети та виступи музикантів створюють святкову атмосферу.
Центральне розташування — ресторан на другому поверсі ТРЦ «Avenue», у самому серці міста.
Відвідувачі відзначають, що «Concrete Bar» — не лише місце з чудовою кухнею, а й улюблений простір для відпочинку з компанією. Гості особливо цінують атмосферу, поєднання цікавого інтер’єру та різноманіття страв. У відгуках часто хвалять якісне обслуговування та доброзичливий персонал, що робить враження від закладу ще приємнішим.
Контакти
Адреса: Полтава, вул. Соборності, 48.
Телефон: +380 (68) 056 56 56.
«Concrete Bar» — універсальне місце для вечірки в Полтаві, яке вдало поєднує гурманську кухню, приємну атмосферу та розважальну програму. Тут можна відзначити свято, зустрітися з друзями або просто провести вечір зі смачною їжею та коктейлями в центрі міста. Регулярні музичні події та стильний інтер’єр роблять «Concrete Bar» одним із найкращих закладів для вечірнього відпочинку та святкувань.
«В м’ясо» — ресторан з живою музикою та атмосферою свята
«В м’ясо» — популярний заклад у Полтаві, який вдало поєднує ресторанну кухню та простір для активного відпочинку й вечірок. Ресторан відомий своєю увагою до якості страв і затишною атмосферою, а щоп’ятниці та щосуботи тут проходять вечірки з діджеями та живими музичними виступами, що робить його улюбленим місцем як для зустрічей друзів, так і для святкування важливих подій.
Меню «В м’ясо» орієнтоване на м’ясні страви, проте гості знайдуть тут також різноманітні закуски, салати, супи та десерти. Особлива увага приділяється свіжості інгредієнтів і оригінальній подачі.
Головні особливості закладу
Жива музика та вечірки. Щоп’ятниці та щосуботи проходять концерти та діджей-сети.
Фокус на м’ясних стравах. Різноманіття стейків, грилю та авторських м’ясних страв.
Сучасний інтер’єр. Простір поділений на затишні зони, відповідні для компаній різного розміру.
Різноманітне меню. Окрім м’ясних страв, є салати, супи, закуски та десерти.
Доброзичливий персонал. Офіціанти допомагають гостям орієнтуватися в меню та створюють комфортне перебування.
Гості пишуть, що ресторан «В м’ясо» — це одне з найатмосферніших місць у Полтаві. Тут великий вибір м’яса та вина, 10 кранів пива та безліч пляшок імпортного й крафтового пива. Відвідувачі відзначають атмосферу веселощів і затишку, яка панує в ресторані. Багато хто приходить сюди не лише за смачною їжею, а й за живою музикою та танцями. Окремо хвалять якість страв, різноманітність напоїв і уважне обслуговування.
Контакти
Адреса: Полтава, вул. Соборності, 72.
Телефон: +380 (68) 555 25 75.
«В м’ясо» — ідеальне місце для тих, хто хоче поєднати смачну їжу, живу музику та веселощі. Ресторан чудово підходить для вечірки із друзями, корпоративного заходу або святкової вечері.
«Augustin» — атмосферний ресторан і бар для вечірки в Полтаві
«Augustin» — популярний пивний ресторан та простір для відпочинку в Полтаві, який давно здобув репутацію затишного місця для вечора із друзями, сімейної вечері чи невеликої вечірки. Це не просто ресторан — тут вдало поєднуються якісна кухня, власне пиво, приємна атмосфера та можливість провести вечір у невимушеній компанії.
Меню «Augustin» пропонує широкий вибір страв європейської та пивної кухні: від апетитних закусок і свіжих салатів до м’ясних страв і фірмових стейків. Особлива увага гостей — власні сорти пива, що варяться спеціально для закладу та чудово поєднуються з основними стравами.
Головні особливості закладу
Власне пиво та бар. У меню представлені авторські сорти пива, які варяться спеціально для «Augustin», а також різноманітні напої та коктейлі.
Різноманітне меню. Гості можуть обрати м’ясні страви, стейки, закуски, салати та десерти, які ідеально підходять до напоїв.
Літня тераса. У спекотну пору ресторан пропонує повноцінну літню зону просто неба — чудове місце для відпочинку та вечірок на свіжому повітрі.
Комфортний інтер’єр. Затишні зали та зони розміщення підходять як для невеликих компаній, так і для масштабних святкувань.
Музика та активна атмосфера. У вечори та у вихідні часто лунає жива музика або DJ-сети, що додає драйву до свята.
Відвідувачі зазначають, що «Augustin» — це не лише ресторан із гарною кухнею, а й місце з душею, де приємно проводити час. Клієнти відзначають високий рівень сервісу, якість страв і атмосферу невимушеного відпочинку.
Контакти
Адреса: Полтава, проспект Віталія Грицаєнка, 19.
Телефон: +380 (66) 365 83 65.
«Augustin» — прекрасна місцина для тих, хто хоче поєднати смачну їжу, авторське пиво та святкову атмосферу в одному просторі. Ресторан однаково добре підходить для затишної вечері або вечірки із друзями чи святкового заходу.
«Muza-bar» — місце для вечірки в центрі Полтави
«Muza-bar» — популярний заклад у центрі Полтави, який поєднує функції ресторану, бару та клубу. Цей простір приваблює гостей не лише цікавою кухнею, а й особливою атмосферою. «Muza-bar» має кілька залів, що дозволяє гостю відпочивати саме тим способом, до якого він звик або який відповідає настрою в цей момент.
Насамперед це шоурум, де можна наживо послухати відомих виконавців, оцінити майстерність діджеїв, потанцювати та поспілкуватися з музикантами. Безпосередньо до шоуруму примикає барний зал. Вдень тут тихо й затишно, а під час шоу — шумно й весело.
Ще один зал — караоке, де можна співати самому або в колі друзів дивитися трансляцію футбольного матчу чи художнього фільму. Для спокійного спілкування в закладі є комфортний ресторанний зал, поруч із ним — сигарна кімната. «Muza-bar» унікальний тим, що в будь-яку хвилину тут можна змінити формат відпочинку — від спокійного та розслабленого в ресторані до динамічного та веселого у шоурумі.
Головні особливості закладу
Універсальний формат: ресторан, бар і клуб в одному місці — підходить і для вечері, і для вечірки.
Різноманітне меню: європейська, італійська та японська кухня, суші, роли, гарячі страви та салати.
Музична програма: живі виступи, DJ-сети та тематичні вечірки.
Розваги: караоке та кальян для компанії друзів.
Комфортний інтер’єр: затишні зони для вечері, спілкування та танців.
Відвідувачі відзначають душевну атмосферу, уважний персонал та широкий вибір страв і напоїв. Гості цінують можливість проводити тут як спокійні вечері, так і активні вечірки із друзями, особливо хвалять живу музику, якісні коктейлі та зручне розташування в центрі міста.
Контакти
Адреса: Полтава, вул. Соборності, 19.
Телефон: +380 (98) 100 68 68.
«Muza-bar» ідеально підходить для тих, хто хоче поєднати смачну їжу з активним відпочинком та музикою. Тут можна організувати вечірку, відзначити свято або просто провести вечір з приятелями у затишній або енергійній атмосфері.
Як обрати заклад для вечірки в Полтаві?
При плануванні вечірки важливо враховувати не лише атмосферу закладу, а й його можливості, меню, розташування та програму розваг. Хороше місце для свята має поєднувати комфорт для гостей, зручність організації та різноманітність послуг, щоб захід пройшов без зайвого стресу та залишив яскраві враження. При виборі закладу варто звернути увагу на деякі фактори.
Формат закладу — ресторан, бар або клуб; визначте, чи бажаєте спокійну бенкетну вечірку, шумну дискотеку або тематичний вечір.
Місткість та зони — наявність окремого бенкетного залу, танцмайданчику, VIP-зони, літньої тераси або затишних кабінок.
Меню та напої — різноманітність страв і напоїв, можливість замовити бенкетне меню, коктейлі, алкоголь, вегетаріанські та дитячі страви.
Музичний супровід — живі виступи, DJ-сети, караоке, можливість увімкнути власну музику та обладнання.
Локація та доступність — зручне розташування для всіх гостей, транспортна доступність, наявність паркування або близькість до громадського транспорту.
Вартість та пакети послуг — порівняйте ціни на оренду залу, меню, напої та додаткові послуги, уточніть наявність спеціальних святкових пакетів.
Відгуки та репутація — ознайомтеся з думками відвідувачів та портфоліо минулих заходів, щоб оцінити якість обслуговування та атмосферу.
Тематика та оформлення — можливість оформлення залу під стиль вечірки, наявність фотозон, декорацій та тематичних аксесуарів.
Додаткові розваги — настільні ігри, караоке, кальян, майстер-класи, шоупрограми або анімація для гостей.
Гнучкість персоналу — готовність команди ресторану чи бару підлаштуватися під ваші вимоги, допомогти з організацією та запропонувати нестандартні рішення.
Обираючи заклад для вечірки в Полтаві з урахуванням цих факторів, ви зможете організувати свято, яке буде веселим, комфортним і незабутнім для всіх гостей. У головному місті нашого регіону достатньо місць, де можна провести вечір — головне — підібрати те, що відповідає вашим очікуванням, бюджету та формату заходу.
Записати власну пісню сьогодні простіше, ніж будь-коли раніше: для цього не потрібно їхати до столиці або мати контракт із великим лейблом. Достатньо знайти хорошу студію звукозапису, де допоможуть правильно поставити вокал, створити аранжування та перетворити ідею на повноцінний трек. У музичній Полтаві працює кілька професійних студій, де записуються як початківці виконавці, так і музиканти з досвідом. Ми з’ясували, де можна записати пісню у Полтаві, які студії вважаються найкращими в місті та на що варто звернути увагу, щоб запис вийшов якісним і справді запам’ятався слухачам. Далі на poltava-trend.
Чому студії звукозапису в Полтаві мають популярність?
Студії звукозапису в Полтаві з кожним роком стають дедалі популярнішими. Місто, відоме своєю зеленню, доглянутими парками та гарним ландшафтним дизайном, активно розвивається і в культурному, музичному плані. Доступність сучасних технологій дозволяє музикантам створювати якісний звук, не виїжджаючи до шумних мегаполісів. Це робить полтавські студії звукозапису привабливими як для початківців артистів, так і для досвідчених музикантів.
Розвинена музична культура міста. Полтава відома своїми творчими колективами, музичними школами та культурними заходами. У місті регулярно проходять концерти, фестивалі та виступи молодих виконавців. Таке активне музичне середовище формує постійний попит на професійний запис треків, вокалу та інструментів.
Доступні ціни на запис. Порівняно з великими містами, такими як Київ або Харків, вартість послуг в студіях Полтави зазвичай нижча. Завдяки цьому професійний запис стає доступним для початківців музикантів, блогерів, подкастерів та інших авторів контенту. Можливість отримати якісний звук за більш доступною ціною приваблює дедалі більше клієнтів.
Сучасне обладнання та технології. Багато студій звукозапису в Полтаві використовують сучасне обладнання, включаючи професійні мікрофони, аудіоінтерфейси, студійні монітори та спеціалізоване програмне забезпечення для зведення і мастерингу. Це дозволяє створювати записи, які відповідають сучасним стандартам музичної індустрії.
Послуги повного циклу. Більшість студій пропонують повний комплекс послуг, пов’язаних зі створенням музики та аудіоконтенту. Окрім запису вокалу або інструментів, спеціалісти можуть допомогти з аранжуванням, музичним продакшном, зведенням і мастерингом. Також студії часто займаються створенням бітів, записом подкастів, озвучуванням рекламних роликів та іншим аудіовиробництвом. Такий формат особливо зручний для артистів, які хочуть отримати готовий трек «під ключ».
Підтримка початківців артистів. Студії звукозапису в Полтаві часто працюють не лише як технічні майданчики для запису, а і як творчі простори. Звукорежисери та продюсери допомагають артистам розкрити свій потенціал, дають поради щодо запису вокалу, звучання треку та загальної музичної концепції.
Зручне розташування та локальна спільнота. Для музикантів із Полтави та області набагато зручніше працювати з місцевими студіями, ніж їздити до інших міст. Крім того, навколо студій формується активна творча спільнота. Музиканти знайомляться, обмінюються досвідом і нерідко створюють спільні проєкти, що додатково розвиває музичну індустрію міста.
Розвиток онлайн-платформ та незалежної музики. Зростання популярності стримінгових сервісів і соціальних мереж значно вплинуло на розвиток незалежної музики. Багато виконавців самостійно випускають треки на цифрових платформах і просувають їх через інтернет. Для цього їм необхідний якісний запис і професійна обробка звуку, що робить студії звукозапису важливою частиною сучасної музичної екосистеми.
Як обрати студію звукозапису в Полтаві?
Запис пісні у Полтаві — це не лише технічна робота, від якості якої безпосередньо залежить підсумковий результат. У місті, де на вулицях, у парках і на культурних заходах часто звучать живі виступи вуличних музикантів і молодих виконавців, навіть сильний вокал або хороша ідея потребують професійного втілення, щоб звучати переконливо і конкурентно.
У Полтаві працює кілька студій, де можна записати пісню, зробити аранжування, звести трек і підготувати його до публікації на музичних платформах. Однак умови, обладнання та підхід до процесу можуть помітно відрізнятися, тому перед тим, як стати до роботи, краще заздалегідь дізнатися основні особливості студії. Під час вибору місця для запису пісні варто звернути увагу на кілька ключових факторів.
Досвід звукорежисера. Хороший спеціаліст не лише налаштує обладнання, а й допоможе артисту розкрити голос, правильно записати партії та уникнути поширених помилок.
Якість обладнання. Професійні мікрофони, аудіоінтерфейси та акустична обробка приміщення значно впливають на чистоту та деталізацію запису.
Перелік послуг. Деякі студії пропонують лише запис вокалу, тоді як інші допомагають створити пісню «під ключ» — від аранжування до мастерингу.
Акустика студії. Правильно підготовлене приміщення дозволяє уникнути зайвих шумів і резонансів, завдяки чому голос звучить більш природно.
Відгуки та портфоліо. Перед записом корисно послухати приклади робіт студії та дізнатися думку інших музикантів.
На щастя, у головному місті нашого регіону є студії, які вже зарекомендували себе серед місцевих виконавців і творчих колективів. Ми підготували список найкращих студій звукозапису Полтави, де можна професійно записати пісню незалежно від того, чи робите ви перші кроки в музиці, чи вже маєте досвід виступів.
«Ostrov Records»
Однією з відомих студій звукозапису в Полтаві є «Ostrov Records» — простір, де музику розглядають не просто як роботу, а як справжнє творче покликання. Команда студії говорить, що їхня головна мета — створювати та втілювати ідеї у звук. Тут вважають музику потужним інструментом самовираження, який допомагає передати емоції, настрій і внутрішній світ виконавця. Саме тому до кожного проєкту в студії намагаються підходити з увагою та щирим інтересом, допомагаючи артисту розкрити свій потенціал.
Студія пропонує повний спектр послуг для запису та обробки музики. Завдяки професійному обладнанню та акустично підготовленому приміщенню тут можна досягти якісного звучання як для сольного вокалу, так і для повноцінного музичного треку.
Основні послуги «Ostrov Records»
Запис вокалу та голосу. Студія працює з різними форматами запису — від музичних треків до рекламних роликів і дикторських партій. Для запису використовується професійний мікрофон MXL V69ME, який дозволяє отримати чистий і деталізований звук.
Зведення та мастеринг. Після запису спеціалісти студії проводять обробку треку, щоб кожен інструмент і вокальна партія звучали гармонійно та знаходилися у своєму частотному діапазоні.
Робота з електронною музикою. У студії створюють і доопрацьовують електронні аранжування, працюючи з MIDI-інструментами та підбираючи звучання під стиль композиції.
Реампінг. Якщо у музиканта вже є записаний матеріал, спеціалісти можуть обробити його повторно, використовуючи лампові підсилювачі та кабінети для більш насиченого звучання.
Багато відвідувачів відзначають затишну атмосферу студії «Ostrov Records» у Полтаві та професійний підхід команди. У відгуках музиканти часто пишуть, що тут легко працювати та експериментувати зі звучанням, а результат запису виправдовує очікування. За словами клієнтів, звукорежисер приділяє увагу деталям і допомагає довести трек до якісного фінального звучання.
Контакти студії
Адреса:Полтава, вул. Петра Дорошенка (Островського), 2б.
«Ostrov Records» підійде як початківцям виконавцям, які лише роблять перші кроки в музиці, так і артистам, які вже мають досвід запису та шукають студію з професійним обладнанням і творчою атмосферою.
«TATO muzic»
У самому центрі Полтави, на вулиці Шевченка, розташована студія та музичний магазин «TATO muzic» — місце, де поєднуються звукозапис, музичний продакшн і творча культура. Студія поєднує функції магазину, який пропонує обладнання для звукозапису та медіатворчості, і професійної студії, де можна записати треки, вокал або аудіоконтент для реклами та відео. Тут є безплатний Wi-Fi, сама студія працює без вихідних, що робить її відвідування максимально зручним. Окрім цього, відвідувачі цієї музичної майстерні можуть отримати консультації щодо музичного обладнання та програмного забезпечення.
Основні послуги «TATO muzic»
Запис вокалу та музичних треків. Студія підходить для сольного вокалу, репу та повноцінних музичних композицій.
Зведення та обробка аудіо. Після запису трек проходить професійну обробку, щоб кожна партія звучала збалансовано.
Музичний продакшн. Створення та доопрацювання композицій, підготовка треку до релізу.
Запис аудіо для медіа. У студії можна записати голос для реклами, відеороликів або інших проєктів.
Відвідувачі «TATO muzic» відзначають професійний і уважний підхід команди, затишну атмосферу та можливість придбати техніку й аксесуари для домашнього та професійного звукозапису. Крім того, клієнти мають доступ до онлайн-каталогу та послуг через сайт і сторінку у Facebook, що робить процес запису зручним і комфортним.
«TATO muzic» поєднує в собі студію та магазин, пропонуючи повний спектр послуг для запису, обробки та створення музичного й аудіовізуального контенту, а також зручний доступ до обладнання та онлайн-ресурсів, що робить процес творчості комфортним і ефективним.
«Quiet Sessions Studio»
У Полтаві є професійний простір для звукозапису та аудіопродакшну. Це «Quiet Sessions Studio», яка розташована у центральній частині міста. Студія орієнтована на запис музики та голосових проєктів різних жанрів — від акустики й вокалу до електронної музики та живих інструментів. Тут приділяють увагу не лише технічній частині запису, а й атмосфері творчості, дозволяючи артистам почуватися комфортно та повністю занурюватися у процес. Студія працює щодня, надаючи гнучкий графік, а для зручності клієнтів є безплатний Wi-Fi та консультації щодо обладнання й програмного забезпечення.
Основні послуги «Quiet Sessions Studio»
Запис вокалу та інструментів. Можливий як сольний запис, так і робота з дуетами та живими партіями.
Зведення та мастеринг. Професійна обробка треку для гармонійного та чистого звучання, готового до публікації.
Музичний продакшн. Створення та доопрацювання композицій, допомога у підготовці треку до релізу.
Запис аудіо для медіа. Підходить для голосових проєктів, реклами, подкастів і відеороликів.
Клієнти відзначають комфортну атмосферу студії «Quiet Sessions Studio», уважний підхід команди та можливість отримати професійні поради щодо роботи з обладнанням і програмами. Крім того, майстерня надає доступ до онлайн-каталогу та підтримує зв’язок через сайт і соціальні мережі, що робить процес запису зручним і ефективним.
«Quiet Sessions Studio» ідеально підходить для артистів, які цінують творчий процес і хочуть працювати в затишній обставині, що надихає. Студія дає можливість експериментувати зі звучанням, записувати як сольні треки, так і живі сесії з інструментами, а досвідчені звукорежисери допоможуть втілити музичні ідеї у якісний фінальний продукт.
Студія звукозапису Павла Капустіна
У Полтаві працює професійна студія звукозаписуПавла Капустіна, орієнтована на якісний запис вокалу та аудіопроєктів. Студія не є репетиційною базою для великих колективів і не працює з живими барабанами чи реп-аранжуваннями, що дозволяє зосередитися на точній і чистій роботі з голосом та інструментами. Тут створюють комфортну атмосферу для запису, де важливі порядок, професіоналізм і увага до деталей — будь-які відвертальні фактори виключені, а команда підтримки артиста обмежена двома людьми.
Основні послуги студії Капустіна
Запис вокалу та голосу. Професійний студійний запис як сольного вокалу, так і демонстраційних пісень.
Корекція вокалу та гармонізація мелодії. Обробка голосу для досягнення ідеального звучання та музичної гармонії.
Аранжування та запис пісні «під ключ». Підготовка та запис повного треку, включно з усіма необхідними елементами аранжування.
Зведення та мастеринг. Ретельна обробка треку для збалансованого та якісного звучання.
Редагування та зацифрування аудіо. Підготовка матеріалу для публікації або подальшої роботи.
Уроки вокалу та консультації. Підготовка до конкурсів та індивідуальні заняття з педагогом з вокалу.
Клієнти відзначають атмосферу студії та професіоналізмПавла Капустіна, який допомагає розкрити потенціал виконавця і зробити процес запису приємним та ефективним. Студія підходить для тих, хто хоче записати свій перший трек або відточити вокальні навички, отримуючи при цьому якісний результат та позитивні емоції від роботи.
Контакти студії
Адреса: Полтава, вул. Решетилівська, 26/1.
Телефон: +380 (50) 708 60 28.
Студія Павла Капустінау Полтаві ідеально підходить артистам, які цінують точність та професійний підхід до запису вокалу, а також хочуть працювати в спокійній, зосередженій та надихаючій обставині.
«Oney Studio»
«Oney Studio» — це сучасний простір для музичної реалізації у Полтаві, який підходить як професіоналам, так і початківцям музикантам. Майстерня поєднує репетиційну базу та студію звукозапису, забезпечуючи високу якість запису та комфорт для роботи з музикою. Засновники «Oney Studio», яка також відома як «ONEYrecords», — учасники легендарної полтавської групи «Онейроїд» з більш ніж 30-річним досвідом у музичній індустрії. Вони запрошують молодих виконавців та відомих творчих особистостей попрацювати на професійному обладнанні та розкрити свій потенціал.
Основні послуги «Oney Studio»
Запис вокалу та музичних партій. Можливість записувати сольний вокал, дуети та музичні композиції за участю кількох виконавців.
Запис репетицій та live-сесій. Підходить для запису репетицій груп, акустичних сесій та демонстраційних треків.
Спільна робота з артистами. Студія підтримує запис виступів, аранжувань та акустичних каверів.
Оренда музичного обладнання та простору. У студії можна проводити репетиції, використовувати власні інструменти та обладнання.
Запис аудіоконтенту. Підходить для подкастів, реклами та інших проєктів крім музики.
Музиканти відзначають професіоналізм команди «Oney Studio», якість обладнання та унікальну атмосферу, яка допомагає повністю зануритися у творчий процес. Інтер’єр студії з дизайнерським оформленням та петрогліфами створює наснажливий простір, відмінний від стандартних репетиційних баз. Студію цінують не лише за технічні можливості, а й за можливість реалізувати музичні ідеї у дружній та креативній обставині.
«Oney Studio»у Полтаві ідеально підходить для музикантів, які хочуть поєднувати запис і репетиції в одному місці, експериментувати з різними жанрами та створювати якісні треки у професійній атмосфері, що окриляє.
Інші студії звукозапису в Полтаві, які заслуговують на увагу
Окрім перелічених вище, у Полтаві активно працюють й інші професійні студії, які регулярно потрапляють у місцеві рейтинги. Наприклад, «BK Present» (вул. Зіньківська, 6/1А, ТРЦ «Київ») — популярна філія з Харкова, що спеціалізується на записі вокалу, інструментів, зведенні, мастерингу та навіть створенні пісень«під ключ» чи подарункових треків. Студія відзначається творчим підходом, знижками на акції та можливістю запису як у Полтаві, так і дистанційно.
Також варто звернути увагу на студію при «Top Music School» — тут поєднують уроки музики з професійним записом голосу, інструментів, озвучуванням відео та реставрацією старих треків, з гнучким графіком роботи 7 днів на тиждень.
Крім того, серед варіантів є «SM Recording» — компактна студія з акцентом на зведення, мастеринг і швидкий запис, а також менш відомі, але якісні простори на кшталт тих, що працюють з локальними гуртами.
Вибір залежить від жанру, бюджету та потреб. Якщо ви шукаєте щось конкретне — пишіть у студіїнапряму, більшість пропонує безплатну консультацію!
Корисні поради для успішного запису вокалу та треків у студіях Полтави
Навіть у професійній студії звукозапису в Полтаві якість треку залежить не лише від обладнання та звукорежисера, а й від підготовки самого артиста. Кілька простих правил допоможуть зробити процес запису максимально ефективним та отримати трек високого рівня.
Підготуйте матеріал заздалегідь. Тексти пісень, мінусівки та акорди варто завжди мати під рукою. Чітка підготовка пришвидшує запис у студії звукозапису Полтави та зменшує стрес.
Зробіть розминку для голосу. Кілька хвилин вокальних вправ перед записом допоможуть уникнути напруження голосових зв’язок та зберегти чистий звук під час виконання.
Контролюйте дихання. Правильне дихання забезпечує стабільний тембр, чітку дикцію та допомагає впевнено виконувати довгі або емоційні партії.
Перевірте обладнання. Перед початком запису вокалу чи треку у студії переконайтеся, що мікрофони, кабелі та навушники підключені правильно і працюють без перешкод.
Створітькомфортну атмосферу. Настрій артиста безпосередньо впливає на якість виконання. Дружній персонал, затишне приміщення та можливість розслабитися допомагають розкритися творчо.
Відведіть час на доопрацювання. Іноді потрібні кілька дублів або фінальне зведення та мастеринг треку. Планування з запасом часу дозволяє отримати чистий та професійний результат.
Дотримуючись цих рекомендацій, запис вокалу або треків у студіях звукозапису Полтави стане комфортним і продуктивним, а фінальний трек порадує слухачів та самого виконавця.
В історії Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка — нині фахового коледжу мистецтв — багато яскравих імен, але особливе місце серед його випускників займає Олег Марцинківський. Саме тут, у стінах легендарного навчального закладу, сформувався майбутній народний артист України, тенор із впізнаваним тембром і широкою палітрою. У творчій скарбниці співака, композитора та музиканта — світова та українська класика, понад 150 народних пісень, балади, кобзарські думи, сучасні пісні та близько 400 власних творів. Особливою гордістю артиста як науковця є дослідження «Порівняльний аналіз автографа нот Миколи Лисенка «Молитва за Україну»». На його основі він створив обробку молитви «Боже великий, єдиний» для симфонічного оркестру та змішаного хору. Далі на poltava-trend.
Полтава та музичне училище імені Лисенка: перші кроки Олега Марцинківського
Олег Марцинківський народився 2 липня 1949 року в Полтаві у співочій родині, де музика супроводжувала його з дитинства. Він визнає, що свій голос отримав у спадок: «У мене дуже співоча сім’я. Батько і мати після війни навчалися співу у вечірній музичній школі. А коли я вступив у музичне училище, потрапив до того викладача, який навчав батьків. Таке спадкоємство». З ранніх років Олег мріяв про сцену і спів і вже в шість років знав, що стане співаком: «Коли голос ламався, десь у 9 класі, і ми писали твір на тему «Ким я хочу бути», я щиро зізнався, що співаком. Клас думав, що я жартую, і сміявся з мене. Я розсердився і вирішив усім довести, що стану співаком. І став ним».
Після закінчення школи Марцинківський вступив до Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка (нині — Полтавський професійний коледж мистецтв). Це один із найстаріших художніх навчальних закладів України. Його історія починається з 1903 року, коли на базі музичних класів Полтавського відділення Російського музичного товариства було створене училище. Засновником і першим директором закладу став видатний диригент і громадський діяч Дмитро Володимирович Ахшарумов.
Навчальний заклад за роки існування кілька разів змінював статус і назву: з 1919 року — музичний технікум, з 1937 року — знову музичне училище, а 1953 року йому присвоїли ім’я одного із засновників української музичної класики Миколи Віталійовича Лисенка. З 1995 року заклад функціонував як Полтавське музичне училище імені М. В. Лисенка, а з 6 серпня 2019 року став Полтавським коледжем мистецтв імені Лисенка, готуючи фахівців із музичного та сценічного мистецтва.
Вже під час навчання Олег проявив лідерські здібності та творчу ініціативу. У 1970 році він створив при Полтавському міському будинку культури ансамбль «Оксамит». Тоді проявився і його дивовижний діапазон: академічні твори, народні пісні, естрадні композиції, рок і тірольські мелодії — він освоював усе з однаковим захопленням.
Після успішного закінчення училища Марцинківський продовжив навчання в Кишинівській консерваторії, де вдосконалював вокальну майстерність і композицію у класі А. Азрікана. Після завершення консерваторії у 1977 році він два роки працював солістом естрадно-симфонічного оркестру радіо і телебачення Молдови, здобуваючи перший професійний досвід на великій сцені.
Тернопіль та «Медобори»: роки, які стали піснею
Особливе місце в біографії Олега Марцинківського займає Тернопіль — місто, яке він незмінно називає рідним по духу. У 1979–1980 роках артист працював солістом ВІА «Збруч» Тернопільської обласної філармонії, а вже 1980 року створив тут фольклорний ансамбль «Медобори». Саме з цим колективом пов’язані одні з найяскравіших та натхненних сторінок його творчого шляху.
До Тернополя Марцинківський приїхав уже сформованим музикантом — випускником Кишинівської консерваторії, колишнім солістом та гітаристом естрадно-симфонічного оркестру Молдавського радіо і телебачення. Проте саме тут він справді розкрився як композитор та художній керівник. Після близького знайомства з краєм він був захоплений не лише тернопільським слухачем, якого досі називає найкращим у світі, а й голосом Людмили Тимощук — натхнення від цього знайомства стало поштовхом до створення нового ансамблю.
«Медобори» задумувалися як колектив стилізованого фольклору — своєрідний неофолк-проєкт, у якому живе звучання українських народних інструментів поєднувалося б з академічно вивіреним вокалом та принциповою відмовою від електронного аранжування. До першого складу увійшли Ігор Вовк, Адріана Онуфрійчук, Людмила Тимощук, Левко Корженевський, Микола Пасічник, Уляна Вінницька, Галина Шпарин. Колектив швидко здобув популярність: у радіоефірі лунали пісні «Три дороги», «Батькова криниця», «Колодязний журавель».
У 1981 році ансамбль став переможцем конкурсу популярної української пісні у Тернополі, а 1982 року здобув другу премію на міжнародному конкурсі «Кримські зорі» в Ялті. За два роки «Медобори» увійшли до числа найпомітніших вокально-інструментальних ансамблів України. Пізніше Марцинківський зосередився на сольній кар’єрі, а колектив продовжив діяльність під назвою «Ватрівчани».
Через роки, 2005 року, Олег Марцинківський відновив «Медобори» вже в Києві. Оновлений ансамбль проіснував два роки, став лауреатом Міжнародного конкурсу «На хвилях Світязя» (перша премія), записав компакт-диск і відеокліп.
Серед численних державних нагород музиканта особливе місце займає народний знак пошани «Честь і слава Тернопільщини». Олег Марцинківський із гордістю розповідає в інтерв’ю, що носить його на свята та каже, що це відзнака регіону, де починалася його творча кар’єра. За словами артиста, Тернопільщина назавжди залишилася в його серці. Саме тернопільський період артист називає «часом, який був піснею» — часом натхнення, творчої свободи та справжньої любові.
Сольна кар’єра та суспільне визнання: від Укрконцерту до народного артиста України
З 1984 року Олег Марцинківський розпочав шлях як сольний виконавець, розкриваючись не лише як співак, а і як дослідник української музичної традиції. У складі Укрконцерту він створив низку унікальних сольних програм, серед яких — «Історія кобзарства в Україні», «Класичний український романс», «Пісні народів світу». Ці програми дають змогу глядачам доторкнутися до багатющої музичної спадщини країни та почути голос, який однаково переконливо звучить в академічному, народному та естрадному репертуарі.
Особливе значення в біографії артиста мають творчі зустрічі та концерти, проведені в зоні лиха Чорнобильської АЕС. Понад 500 виступів у цих непростих умовах принесли Марцинківському почесний знак міністерства культури та статус ліквідатора аварії, підкресливши його громадянську відповідальність і відданість мистецтву навіть у надзвичайних ситуаціях.
З середини 1980-х років Олег Олександрович активно виступав. Артист випустив альбоми «Я люблю тільки Вас» та «Райські яблука». У 1992 році став солістом творчої організації «Київщина», а 1996 року указом президента України йому надано почесне звання заслуженого артиста України. З 2002 року він викладає на кафедрі естрадного співу Національного університету культури і мистецтв, передаючи свої знання новому поколінню вокалістів.
Окрім концертної діяльності, Марцинківський завжди активно брав участь у соціальних і культурних проєктах. З 2004 року він організував та почав брати участь у Київському міському клубі сімейних зустрічей «Теплий дім», у соціальній художній програмі «Дорога в храм душі», у Всеукраїнському фестивалі творчості «Повір у себе».
З 2007 року Олег Марцинківський є головою журі та членом виконавчої дирекції Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Всі ми твої діти, Україно!». У 2008 році вийшов компакт-диск артиста «Мої мелодії», а у листопаді 2009-го на екрани вийшов документальний фільм про його творчість «Без маски». Олег Олександрович також став одним із засновників Міжнародної освітньо-культурної асоціації, ініціатором і організатором її художніх та соціальних програм.
Апофеозом багаторічної кар’єри стало присвоєння 20 вересня 2010 року указом президента України високого звання народного артиста України — визнання унікального таланту, педагогічної діяльності та багатогранного внеску в культуру країни.
Сучасність: музика, просвіта та культурні проєкти
У 2020-х роках Олег Марцинківський продовжує присвячувати себе музиці та вихованню нового покоління артистів. Він є директором художнього ліцею «Київська дитяча академія мистецтв ім. М. І. Чембержі» й не приховує захоплення натхненністю та креативністю своїх вихованців і викладачів. За словами артиста, попри повітряні тривоги під час підготовки до концертів та очікування відбою, виступи юних артистів завжди проходять на високому професійному рівні.
Під керівництвом Марцинківського ліцей активно бере участь у соціальних та благодійних проєктах. Нещодавно ця велика академічна родина зібрала численні набори першої потреби для українських воїнів, а учні створили декоративні обереги та вітальні листівки з побажаннями здоров’я та мужності. Частину подарунків було доставлено на фронт волонтерами та відомими артистами, а зібрані кошти спрямовано на придбання дронів для захисників країни.
За словами Марцинківського, такі проєкти зміцнюють почуття єдності та взаємопідтримки між учнями, батьками, викладачами та військовими. Артист переконаний, що суспільство пройшло випробування на зрілість і готове стояти в одному строю із захисниками на шляху до перемоги. За словами Олега Олександровича, хоча не всі під час широкомасштабної війни підтримують концертну діяльність, вона допомагає відійти від стресу, відновитися після обстрілів, перезавантажитися та вірити, що наступний день обов’язково настане.
Марцинківський вважає, що, організовуючи благодійні художні заходи, можна не лише зібрати кошти для потреб ЗСУ або подарувати дітям з окупованих територій надію на повернення додому, а й нагадати світу, що українці продовжують жити та залишаються непереможними.
Окрім педагогічної діяльності, Олег Олександрович займається наукою. Серед його наукових праць — рекомендації педагогам із вокалу та методики навчання сольного співу у вищій школі. Особливою гордістю майстра стало дослідження «Порівняльний аналіз автографа нот Миколи Лисенка «Молитва за Україну»». Завдяки його зусиллям вдалося відродити оригінальну мелодію та створити обробку духовного гімну «Боже великий, єдиний».
Марцинківський також записав «Гімн України» у зручній для дитячих хорів тональності. Олег Олександрович пише музику для дітей. Свої твори він включив до методичного посібника «Пізнай Україну», рекомендованого міністерством освіти України для вивчення української культури за кордоном.
Варто зазначити, що у ліцеї, яким керує Марцинківський, безплатно навчають обдарованих дітей за чотирма напрямками: хореографічним, театральним, образотворчим та музичним. Ліцей функціонує на базі викладацького складу вищого художнього закладу, який було розформовано. Отже, тут викладають не просто вчителі, а викладачі вишу. Як наслідок, в учнів дуже високий загальноосвітній рівень.
Майже десять років Марцинківський був музичним керівником та головою журі Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Всі ми твої діти, Україно!». Попри призупинення міжнародної діяльності через воєнні події, на локальному рівні Олег Олександрович продовжує тримати високу планку культурно-художнього фронту, щотижня даючи можливість учням демонструвати свої таланти.
Сергій Степанович Грінченко — баяніст-віртуоз, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та випускник Полтавського музичного училища імені Лисенка. Ця людина стала ще одним талантом, який подарувала світові щедра полтавська земля. Бувши солістом Національної філармонії України та керівником квартету баяністів імені Миколи Різоля у 1992–2016 роках, він підкорив яскравими виступами щонайменше 30 країн світу. А ще Сергій Степанович дуже пишається своїми учнями, адже серед них — 15 лауреатів міжнародних конкурсів і 2 заслужені артисти України. Дізнаємося, яким був життєвий шлях і чим живе цей видатний музикант. Далі на poltava-trend.
Початок шляху та училище імені Лисенка
Сергій Степанович Грінченко народився 1953 року в місті Кременчуці Полтавської області й змалку виявляв надзвичайний інтерес до музики. Перші кроки на шляху до майбутньої професійної кар’єри він зробив у дитячій музичній школі № 1 міста Кременчука, де навчався гри на баяні у класі А. П. Катуркіна. Саме тут сформувалися його перші навички виконавської майстерності та любов до народного інструмента.
Для продовження музичної освіти Сергій вступив до Полтавського музичного училища імені Лисенка, де навчався у класі баяна під керівництвом педагога С. П. Шкарбана. Цей навчальний заклад має понад вікову історію. Усе розпочалося 1903 року, коли на базі музичних класів Полтавського відділення Російського музичного товариства було відкрито Полтавське музичне училище. Засновником і першим директором закладу став видатний диригент і громадський діяч Дмитро Володимирович Ахшарумов.
За десятиліття свого існування навчальний заклад неодноразово реформувався: з 1919 року він функціонував як музичний технікум, з 1937 року знову став музичним училищем, а 1953 року постановою Ради Міністрів УРСР йому було присвоєно ім’я засновника української музичної класики Миколи Віталійовича Лисенка. З 2019 року заклад має назву Полтавський коледж мистецтв імені М. В. Лисенка та продовжує готувати фахівців із музичного й сценічного мистецтва, зокрема з народних інструментів, хорового диригування, фортепіано та акторської майстерності.
Після успішного завершення навчання у Полтаві Сергій Грінченко вступив до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (клас професора М. І. Різоля). Після її закінчення у 1978 році полтавець був прийнятий до Національної філармонії України на посаду соліста-баяніста.
У 1977 році Сергій Степанович став лауреатом Українського конкурсу. На початку 1980-х років його талант здобув міжнародне визнання: Грінченко став лауреатом і володарем «Grand Prix» престижних конкурсів у Франції та фестивалю «Music World».
Віртуоз баяна: гастролі та творчість Сергія Грінченка
Сергій Грінченко відомий бездоганним відчуттям стилю та віртуозною технікою, що дозволяють йому однаково переконливо виконувати твори композиторів різних епох. Його гра на баяні нагадує краплі звукового дощу, де кожна деталь звучить точно й гармонійно. Упродовж усієї кар’єри музикант ретельно формував свій концертний репертуар: він охоплює твори від XVII століття до сучасності, вони розподілені рівномірно, без стильових перекосів, що вигідно вирізняє його програми серед багатьох інших виконавців.
Особливе місце в репертуарі Сергія Грінченка посідають твори сучасних українських і закордонних композиторів. Серед них — Володимир Золотарьов, Анатолій Білошицький, Анатолій Гайденко, Анатолій Тимошенко, Валентин Рунчак, Віктор Грідін, Юрій Хатрик, Юрій Шамо, Астор П’яццолла, Володимир Черніков, Рішар Гальяно, Олександр Костін, Віктор Дикусаров, Володимир Зубицький, Микола Різоль, Мирослав Скорик та багато інших.
Багато сучасних авторів довіряють саме Грінченку прем’єрне виконання своїх творів — це яскраве свідчення його найвищого професіоналізму та глибокої поваги в музичному середовищі.
Серед «коронних» номерів музиканта — філософські шедеври класиків: Йоганна Себастьяна Баха, Ференца Ліста, Дмитра Шостаковича, Алессандро Марчелло, Жана-Батіста Люллі, Франсуа Куперена, а також перекладання творів Нікколо Паганіні, Сергія Рахманінова та інших майстрів, у яких баян розкривається в усій своїй віртуозній і поетичній силі.
Гастролі Сергія Грінченка охоплюють Італію, Швейцарію, США, Францію, Польщу, Німеччину та багато інших країн, завдяки чому український баян звучить на міжнародній сцені. Творча діяльність полтавця неодноразово відзначалася державою: у 1990 році йому було надано звання заслуженого артиста України, а у 1996 році — народного артиста України. Серед нагород також є орден «За заслуги» III ступеня, почесна грамота Кабінету Міністрів України, срібний диск Російської академії музики імені Гнесіних та інші відзнаки.
У багатющій музичній спадщині Сергія Грінченка — яскраві сольні програми, потужні виступи у складі легендарного квартету баяністів імені Миколи Різоля, а також плідна співпраця з провідними українськими оркестрами та диригентами. Серед них — Національний оркестр народних інструментів України, Київський камерний оркестр, Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України та оркестр народних інструментів Національної радіокомпанії.
Цей багатогранний досвід не лише зміцнив репутацію Грінченка як неперевершеного віртуоза, а й підніс його ім’я до рівня символу сучасної української баянної школи на світовій сцені, де баян звучить як повноцінний концертний інструмент, рівний скрипці чи фортепіано.
Ансамблеве музикування: традиції та нові горизонти
Ансамблеве музикування завжди посідало особливе місце в житті Сергія Грінченка. Як розповідав митець, «ансамблевий вірус» уразив його ще в ранньому дитинстві, коли він вперше почув сімейний дует і квартет баяністів Миколи Івановича Різоля. Ці перші враження визначили любов полтавця до спільної гри та творчого діалогу з іншими виконавцями.
У Полтавському музичному училищі імені Лисенка Сергій став душею ансамблю народних інструментів «Балалайка» під керівництвом Михайла Жернового. У консерваторії він увійшов до складу ансамблю «Рідні наспіви», а працюючи солістом Національної філармонії України, активно виступав із видатними музикантами, зокрема Євгеном Кураєвим (баян) та Євгеном Тростянським (балалайка). У творчій співпраці з останнім створено популярні п’єси «Український сувенір», «Кадриль», «Капітан». Важливою подією в ансамблевій біографії музиканта стала зустріч і спільні концерти з народним артистом Росії Віктором Грідіним у 1995 році в Києві.
Логічним етапом ансамблевої кар’єри Грінченка стало призначення його у 1992 році художнім керівником квартету баяністів Національної філармонії України, який продовжив традиції колективу під орудою Миколи Івановича Різоля. Нині цей ансамбль по праву вважають одним із найавторитетніших і найтитулованіших в Україні. У 1999 році квартет під керівництвом Грінченка став лауреатом першої премії та дипломантом двох престижних міжнародних конкурсів в Італії — «Citta di Castelfidardo» та «Astor Piazzolla».
За роки роботи колектив підготував низку концертних програм, зокрема дві монографічні — присвячені творчості Йоганна Штрауса та аргентинського композитора Астора П’яццолли. Вони отримали схвальні відгуки як в Україні, так і за її межами. Квартет активно гастролював Німеччиною, Швейцарією, Польщею, Італією, записав кілька компакт-дисків, утвердивши свій високий міжнародний статус.
Ансамблева діяльність стала для Сергія Грінченка не лише можливістю повніше розкрити власний талант, а й способом зберегти та розвинути найкращі традиції української баянної школи, передаючи їх новим поколінням музикантів.
Педагогічна майстерність і вплив на молоде покоління
В останні десятиліття педагогічна діяльність Сергія Грінченка набула особливої ваги. З 1992 року він працює старшим викладачем, а з 2001 року — доцентом кафедри народних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Його заняття — це не лише вдосконалення техніки гри на баяні, а й глибоке занурення у світ музичної інтерпретації, де важливими є стиль, культура звуку й емоційна виразність.
Серед його учнів — лауреати міжнародних конкурсів Роман Молоченко та Ігор Саєнко (нині артисти квартету баяністів імені Різоля), а також Роман Онисків. Сергій Степанович активно ділиться досвідом через майстер-класи, бере участь у журі конкурсів і створенні нових аранжувань.
Грінченко є автором численних перекладань та аранжувань для квартету баяністів, які збагатили репертуар колективу яскравими інтерпретаціями класики й сучасної музики. Серед них — твори Антоніо Вівальді, Петра Чайковського, Йоганна Штрауса (сина), Астора П’яццолли, Дмитра Шостаковича, Джорджа Гершвіна, Мирослава Скорика, Анатолія Білошицького, Вітторіо Монті, Віктора Раду, Віктора Дикусарова, Володимира Зубицького та інших. Його аранжування поєднують віртуозність, стильову точність і свіже звучання баянного ансамблю.
Вагомим внеском у педагогічну практику став нотний збірник «Із репертуару Сергія Грінченка», який активно використовують студенти музичних закладів та професійні виконавці як надійний методичний матеріал і джерело натхнення.
Багатий сценічний досвід, тонке відчуття інтерпретації та глибоке розуміння ансамблевого дихання роблять його уроки справді неоціненними. Учні опановують не лише техніку, а й мистецтво довершеного звуку, уміння проникати в образний світ твору та розкривати його емоційну сутність.
Сергій Степанович уже багато років залишається одним із тих наставників, у яких майже немає рівних: він не просто передає знання — він запалює в серцях молодих музикантів ту саму пристрасть до баяна, яка свого часу привела його з Полтави на світові сцени.
Переможницею шостого сезону вокального проєкту «Голос країни» стала Віталіна Мусієнко — дівчина з Полтавщини з команди Святослава Вакарчука. Ще під час сліпих прослуховувань вона довела до сліз лідера гурту «Океан Ельзи», а в суперфіналі чуттєво виконала неофіційний гімн України — пісню «Україна» Тараса Петриненка. Зал аплодував стоячи, а зірковий наставник знову не зміг стримати емоцій. Вакарчук не раз підкреслював: такий потужний і рідкісний голос народжується раз на сто років, а глядачі почали називати полтавську виконавицю «українською Адель». Дізнаємося історію цієї дивовижної полтавки. Далі на poltava-trend.
Хто вона — «українська Адель»?
Віталіну Мусієнко часто називають «українською Адель», і це порівняння з’явилося не випадково. Ще у 2016 році, коли 18-річна дівчина з невеликого селища Котельва на Полтавщині впевнено пройшла шлях від сліпих прослуховувань до перемоги в шостому сезоні шоу «Голос країни», її потужний, глибокий та емоційно насичений голос одразу викликав асоціації з британською зіркою. Критики й глядачі відзначали здатність Віталіни «брати» низькі регістри, передавати драму та при цьому зберігати неймовірну силу й контроль.
Проте Віталіна — не просто «копія» когось. Історія полтавки набагато ширша за один лише вокальний талант. Музика увійшла в її життя дуже рано: у п’ять років мама відвела маленьку Віталіну до музичної школи — одразу на два напрямки: вокал і фортепіано. Фортепіано давалося нелегко — заняття вимагали усидливості та терпіння, яких у дитинстві було небагато. Після закінчення школи Віталіна навіть думала, що більше ніколи не сяде за інструмент. Проте зараз, коли потрібно придумати щось своє або просто розібрати мелодію, вона із задоволенням повертається до клавіш.
Окрім музики, у дитинстві Віталіна займалася образотворчим мистецтвом — особливо любила малювати на природі. Ще однією справжньою пристрастю стали гори та ліси. Карпати для полтавки — не просто гарне місце для фото, а справжнє «місце сили». В інтерв’ю Віталіна жартувала, що вдома проводила менше часу, ніж у лісі: у будь-якій сварці чи напруженій ситуації просто тікала туди. Любов до природи з часом не зникла. Віталіна Мусієнко обожнює щоденні прогулянки з собакою лісом.
Цікаво, що при всій любові до музики полтавка обрала далеко не творчий фах. Після школи вона вступила на факультет радіоелектроніки Харківського національного університету радіоелектроніки — на ту саму спеціальність, що і її старша сестра Наталя. Рішення було усвідомленим: Віталіна хотіла мати «серйозну» професію за плечима. Вступ дався непросто, але допомогли внутрішня сміливість і бажання кинути собі виклик. При цьому студентське життя у Харкові дівчині подобалося.
Віталіна — людина з чіткими пріоритетами. Якби у неї з’явилося три місяці повної свободи й без фінансових обмежень — вона б просто подорожувала. Якби залишилося лише півтора року життя — записала б альбом. Якби виграла велику суму в лотерею — витратила б на сім’ю та близьких. А якби могла запросити когось з історичних постатей на обід — обрала б Ніколу Теслу. Віталіна вважає, що саме цей винахідник зробив сучасне життя більш комфортним.
Отже, «українська Адель» — це не лише про голос. Це про дівчину, яка поєднує потужний вокал, технічний склад розуму, любов до природи, гір і живопису (особливо цінує Моне та Ван Гога). Саму Віталіну це порівняння трохи збиває з пантелику: вона ніколи не прагнула бути схожою на когось і намагається залишатися собою.
Як Віталіна Мусієнко потрапила на шоу «Голос країни»?
Все почалося з літнього пориву. Віталіна пригадує: «Мене хлібом не годуйте, дайте поспівати з вуличними музикантами». Прогулюючись центральною вулицею Кирилівки, вона почула, як співають хлопці, і не змогла пройти повз. П’ять днів поспіль вона співала з ними — виявилося, що ці вуличні музиканти були її земляками з Полтави. Під час прощання Віталіна пообіцяла приїхати в гості — і саме цього дня у головному місті Полтавської області проходив попередній кастинг «Голосу країни». Хлопці буквально повели її за руку на прослуховування — без підготовки, але з флешкою пісень у кишені. Морально вона була готова співати, проте масштаб проєкту й серйозність відбору стали повною несподіванкою.
Полтавка пройшла далі. Її дивувало, що інші учасники готувалися роками та по кілька разів пробували потрапити на шоу, а вона «випадково» опинилася там і дійшла до перемоги. Для неї це стало підтвердженням: випадковостей у житті не буває. Доля іноді підкидає шанс саме тоді, коли людина готова його схопити, навіть не підозрюючи про це.
Участь у проєкті вимагала серйозних змін. Віталіна в той час навчалася на стаціонарі у Харківському національному університеті радіоелектроніки й твердо вирішила не кидати навчання. Під час знімання її перевели на заочну форму: вона майже постійно перебувала у Києві, але всі роботи й сесії здавала вчасно. Університет та викладачі підтримали початківку в цей непростий період, за що вона й досі їм дуже вдячна.
Тріумф Віталіни Мусієнко у шоу «Голос країни»
До участі в проєкті дівчина з невеликого селища Котельва сумнівалася: чи справді спів — її покликання, чи варто зосередитися на навчанні та «серйозній» професії? Саме «Голос» вона обрала як перевірку: чи може вокал стати головною справою життя, чи залишиться красивим хобі на тлі технічної освіти.
Все почалося зі сліпих прослуховувань. Віталіна вийшла на сцену з піснею «Відьма» — потужною, драматичною композицією, яка одразу розкрила глибину та силу її голосу. Виконання виявилося настільки зворушливим, що до неї одразу розвернулися три крісла: Івана Дорна, Тіни Кароль і Святослава Вакарчука. Вибір наставника для неї був очевидним — вона обрала «сучасного Шевченка», як сама називала Вакарчука. Робота з ним стала для Віталіни головною нагородою проєкту.
До слова, у «Голосі країни» Віталіна не розраховувала пройти далеко. Навколо було багато сильних учасників, і після другого етапу вона вже думала про поїздку додому. Підтримка мами та сестри, звісно, була важливою, але найбільше її «підіймала» пісня Святослава Вакарчука «Хіба хтось казав тобі, що буде легко». Саме ці слова звучали в голові як: «Зберися й зроби все, що можеш».
Шлях до фіналу був насиченим. У четвірці фіналістів опинилися: Влад Каращук (команда Івана Дорна), Павло Палійчук (команда Потапа), Інна Іщенко (команда Тіни Кароль) та Віталіна Мусієнко (команда Святослава Вакарчука). Після першого етапу вибув Влад Каращук — це стало несподіванкою для багатьох, хто вважав його головним фаворитом.
Дуети з тренерами вивели у суперфінал лише двох учасниць: Інну Іщенко та Віталіну. Для вирішальної битви Тіна Кароль обрала для своєї підопічної «Прилетіла перепілонька», а Святослав Вакарчук ризикнув, довіривши Віталіні пісню Тараса Петриненка «Україна». Вибір виявився вдалим: саме виконання цього хіта принесло їй перемогу. Експерти наголошують, що частково Віталіна завдячує своєму тріумфу саме геніальному творінню Тараса Петриненка.
У суперфіналі Віталіна виконала три композиції, кожна з яких залишила сильне враження. Спершу — український реквієм «Журавлі» на слова і музику Богдана та Левка Лепких, де Вакарчук просив передати страждання всього народу, — і вона справилася, зворушивши до сліз і наставника, і глядачів. Другий раунд — дует зі Святославом Вакарчуком із піснею «Небо над Дніпром», один із яскравіших моментів шоу. Фінальною точкою стала пісня «Україна», яка й принесла їй перемогу.
Робота зі Святославом Вакарчуком стала для полтавки чимось більшим, ніж просто наставництво. «Найцінніше, що дав мені «Голос», — це можливість працювати з ним. Можна просто дивитися, як він працює, і це вже нагорода. Іноді хотіла доторкнутися до нього рукою — невже це не сон? Не віриться, що я, дівчинка з села, опинилася у наймасштабнішому проєкті країни», — зізнавалася вона.
Перемога у шостому сезоні «Голосу країни» принесла Віталіні титул «Голос країни», контракт з телеканалом «1+1», можливість записати пісню та зняти кліп. Крім того, полтавка отримала квартиру у Києві — приємний бонус до головного: упевненості в тому, що музика — це її шлях. Проєкт не просто відкрив Віталіні двері — він допоміг остаточно визначитися між двома світами й залишитися вірною своєму внутрішньому покликанню.
Плани на майбутнє та зміни в житті
Одразу після тріумфальної перемоги у шостому сезоні «Голосу країни» у травні 2016 року 19-річна Віталіна Мусієнко ділилася великими планами на майбутнє. Полтавка повідомляла, що не збирається кидати університет: спеціальність з мікро- та наноелектроніки (радіоелектроніки) залишалася для неї важливою «подушкою безпеки».
Головним пріоритетом для полтавки, звісно, стала музика. Проєкт остаточно переконав її: спів — це не хобі, а покликання, від якого «вже не має права відмовлятися». Віталіна мріяла розвиватися саме в українській музиці: «Я завжди буду співати українською — це мова мого народу і моєї країни, якою я пишаюся». Вона прагнула поєднати нове звучання з етнофольклором, щоб сприяти змінам у музичному ландшафті України. При цьому співачка наголошувала, що на першому місці завжди буде сім’я.
У перші роки після шоу плани полтавки частково реалізувалися. Віталіна виступала на концертах «Океану Ельзи» та активно співпрацювала з фронтменом колективу. Полтавка долучилася до запису сольного альбому Вакарчука під назвою «Оранжерея», а у травні 2021 року стала учасницею всеукраїнського туру. В авторському проєкті знаменитого колеги вона виконала кілька пісень.
Життя полтавки змінилося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Віталіна жила у Харкові, який одним із перших опинився під ударами ворога. Співачка була змушена евакуюватися. Після публікації емоційного посту про війну Віталіна Мусієнко майже зникла з публічного простору.
Близько року від артистки не було нових публікацій, виступів та новин. Лише 22 лютого 2023 року вона опублікувала фото, зроблене в Італії. Наступним дописом у її Instagram став знімок із Таллінна, зроблений у лютому 2024 року. Більше полтавка не виходила на зв’язок із шанувальниками.
Полтавська співачка й вулична бандуристка Інна Іщенко встигла підкорити одразу два масштабні музичні проєкти — «Х-Фактор» та «Голос країни». Своєю віртуозною грою на бандурі, яскравим вокалом і незвичним сценічним образом вона швидко привернула увагу суддів і глядачів, знову прославивши рідну Полтаву на всю Україну. Дізнаємося історію цієї зворушливої та напрочуд талановитої виконавиці. Далі на poltava-trend.
Творчий шлях полтавки розпочався ще у шкільні роки, коли на уроці музики клас познайомили з двома інструментами — бандурою та баяном. З перших миттєвостей саме бандура привернула увагу Інни та викликала щирий інтерес. Щоб відвідувати гурток гри на бандурі, потрібно було отримати дозвіл батьків, які через зайнятість не одразу змогли його надати, тож довелося певний час чекати. Втім, це очікування лише посилило прагнення дівчини займатися музикою.
Сім’я відіграла величезну роль у формуванні особистості та смаків майбутньої артистки. Мама Інни, Оксана, навчила доньку цінувати турботу й любов, а також бути креативною. Бабуся Люба надихала на музичний розвиток — вони часто разом співали українських пісень. Дідусь Микола прищепив дисципліну, відповідальність і любов до рідної країни. Сестра Яна підтримувала інтерес до читання й саморозвитку, а молодші брати відкрили для Інни світ безтурботності та радості.
З дитинства полтавка навчилася цінувати працю та бути відповідальною. Саме бабуся навчила її із сестрою заробляти перші гроші. Дівчатам платили по п’ять гривень за прополювання бур’янів на картопляному полі. На той час ця сума здавалася справжнім багатством, адже булочка коштувала всього 25 копійок.
Участь Інни Іщенко у «Х-Факторі»
У жовтні 2015 року 18-річна Інна Іщенко взяла участь у сьомому кастингу шоу «Х-Фактор 6». Вона виконала пісню «Маленький хлопчик» гурту «Один в каное», супроводжуючи вокал грою на бандурі. Такий самобутній підхід одразу привернув увагу суддів. Троє з чотирьох експертів — Ігор Кондратюк, Андрій Хливнюк і Ніно Катамадзе — сказали полтавці «так».
Лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк відзначив віртуозність гри Інни на бандурі та гармонійність виступу. Він назвав виконання «перлиною», додавши, що не все було ідеально, але «звучало смачно». Ніно Катамадзе підкреслила музикальність і людяність виконавиці, зазначивши, що поєднання голосу й інструмента звучало дуже гармонійно.
Виступ на «Х-Факторі» став для Інни першим досвідом великої сцени. До цього вона переважно грала на вулицях, у парках або на шкільних заходах. В одному з інтерв’ю співачка зізнавалася, що гра на бандурі дарує їй відчуття захищеності: вона повністю занурюється в музику та відчуває щастя.
Інна Іщенко на шоу «Голос країни»
Уже за рік після участі в «Х-Факторі» Інна Іщенко знову вирішила спробувати свої сили на національному вокальному проєкті — шоу «Голос країни». Для молодої бандуристки з Полтави гра на українському народному інструменті стала і любов’ю, і способом самовираження. Вона завершувала навчання в музичному училищі по класу бандури та заробляла на життя виступами в міському парку. Потрапити на проєкт допоміг випадок: під час гри в парку до неї підійшли люди й повідомили про кастинг, який мав відбутися вже наступного дня.
На сцені «Голосу країни» полтавка стала останньою учасницею сліпих прослуховувань. Вона виконала старовинну лемківську народну пісню-плач «Пливе кача», що стала гімном «Небесної Сотні» та набула особливої символічності для всієї України. У поєднанні з ніжним звучанням бандури виступ справив потужне враження на тренерів і глядачів. Судді слухали композицію стоячи, а Потап і Святослав Вакарчук ледве стримували сльози.
Попри те, що три команди вже були сформовані, усі тренери натиснули кнопки, визнаючи високий рівень виконання та глибину емоцій. Тіна Кароль, натиснувши кнопку на останніх нотах, запросила Інну до своєї команди, підкресливши символічність її виступу як фінального у відборі. Святослав Вакарчук подякував артистці за проникливість і зізнався, що шкодує про відсутність вільних місць у своїй команді, адже майстерність полтавки його щиро вразила.
У «Голосі країни» Інна Іщенко не лише продемонструвала високий професійний рівень, а й довела, що бандура може звучати сучасно та емоційно, торкаючись сердець мільйонів слухачів.
Які можливості відкрили для Інни Іщенко «Х-Фактор» і «Голос країни»?
Участь у популярних телевізійних шоу «Х-Фактор» та «Голос країни» стала для Інни Іщенко важливим етапом професійного й особистісного зростання. Ці проєкти не лише відкрили перед молодою артисткою нові можливості, а й подарували знайомства з людьми, які стали її наставниками та джерелом натхнення. Особливо значущим для співачки став шостий сезон «Голосу країни», де вона потрапила до команди Тіни Кароль — однієї з найвимогливіших і найдисциплінованіших наставниць. Робота з нею навчила Інну боротися за своє місце на сцені, цінувати кожну можливість і постійно вдосконалюватися як артистка.
Під час конкурсів Інні доводилося долати й особисті бар’єри. Зовні стримана та небагатослівна, вона іноді здавалася глядачам відстороненою, хоча насправді це була природна обережність і хвилювання перед великою аудиторією. Досвід участі у телепроєктах допоміг їй набути впевненості, краще зрозуміти власні емоції та навчитися передавати їх через творчість.
Музичне натхнення приходить до Інни в різних станах: іноді поштовхом стає смуток, іноді — радість. Вона любить створювати нові композиції під час подорожей, особливо в поїзді, коли є можливість усамітнитися та зосередитися на музиці. Найпродуктивнішим часом для творчості співачка називає вечір. Джерелами ідей для неї також є література та фільми, що розвивають уяву й допомагають формувати мелодії та тексти.
До речі, своє життя присвятив бандурі та Україні Федір Деряжний.
Співпраця Інни Іщенко з «Культурним десантом»
Після участі в «Голосі країни» перед Інною відкрилися нові можливості, зокрема співпраця з військово-громадською організацією «Культурний десант», яка об’єднує захисників і митців для підтримки морального та психологічного стану військових на передовій.
До проєкту співачка потрапила завдяки повідомленню від Миколи Серги з пропозицією приєднатися до команди. Інна із вдячністю прийняла запрошення й почала регулярно їздити на передову, виступаючи перед українськими захисниками. Її музика стала способом підтримати бійців, подарувати їм емоції, натхнення та бодай коротке відчуття полегшення.
Особливо зворушливою для артистки стала історія знайомства з літнім військовим, який подарував їй три цукерки. Цей жест став для Інни символом надії й людяності. Згодом саме ця зустріч надихнула її на створення дебютної авторської композиції «Як ти», присвяченої героям-захисникам. Одну з тих цукерок співачка зберегла й бере з собою в кожну поїздку, сподіваючись колись знову зустріти того військового.
Для Інни виступи у складі «Культурного десанту» — це не просто концерти, а можливість подарувати посмішку, змінити настрій і підтримати тих, хто щодня ризикує життям заради країни.
Чим живе і про що мріє Інна Іщенко?
Через кілька років після участі в «Голосі країни» Інна Іщенко продовжує активно розвивати свою творчість. Вона вийшла заміж і виступає під творчим псевдонімом SOLO. Водночас співачка наголошує: для неї важливі не слава чи гучні титули, а можливість створювати музику, виражати себе та популяризувати українську культуру й бандуру як сучасний інструмент.
Попри значний досвід, Інна вважає, що перебуває лише на початку свого шляху. Вона навчається, експериментує й сприймає кожну помилку як важливий урок. Її надихають як українські виконавці — Саша Чемеров, Скрябін, Тріо «Мареничі», Тіна Кароль, — так і закордонні артисти, зокрема «Imagine Dragons», Біллі Айліш та Людовіко Ейнауді.
Творчість Інни тісно пов’язана з подіями в країні та особистими переживаннями. Вона відчуває відповідальність за розвиток культури, збереження традицій і підтримку національних цінностей. Для неї важливо демонструвати вдячність і турботу про людей, особливо про тих, хто постраждав від війни. Співачка переконана, що кожен день вимагає свідомого вибору на користь єднання, взаємодопомоги та поваги.
Окрема мрія Інни — перемога України. Вона зізнається, що, ймовірно, не стримуватиме сліз у той день: разом із болем втрат прийде відчуття полегшення. Після перемоги, переконана артистка, на країну чекатиме велика праця — потрібно не забувати дякувати тим, хто її наближав, вшановувати героїв, розвивати культуру й створювати проєкти, які збагачуватимуть і відроджуватимуть українські традиції.
Група «Сен-Тропе» стала одним із найяскравіших феноменів Полтавщини середини 2010-х років. Двоє хлопців змогли перетворити локальний гумор, полтавський суржик і прості життєві сюжети на вірусний контент, який переглядали по всій країні. Кліпи «Сен-Тропе» збирали тисячі переглядів, а участь у шоу «Х-Фактор» та інших телевізійних проєктах зробила полтавців справжніми народними улюбленцями. Дізнаємося історію цього незвичайного колективу. Далі на poltava-trend.
Як створювалася група «Сен-Тропе?
Кілька років тому Дмитро Гайдук і Євген Кулик згадували, що їхня історія розпочалася не з YouTube, а з КВК. Обоє закінчили Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, де й створили «Сен-Тропе» як команду КВК. За словами хлопців, формат гумористичної сцени дозволяв експериментувати з образами та мовою, а ідея «сільських реперів» народилася зі спостережень за одногрупниками та студентським життям.
Хлопці пояснювали, що натхнення черпали буквально з аудиторії. Половина курсу була з районів Полтавської області, і студентські особливості мови, акценти та манера поведінки швидко стали матеріалом для жартів. Дмитро з іронією згадував, як на парах «випадали» через одну одногрупницю, яка шепелявила і говорила англійською з сільським акцентом. Цей гіперболізований образ пізніше використовувався в піснях. Свій стиль полтавці описували як реп на полтавському суржику — з навмисним акцентом, пропуском голосних і фірмовими звертаннями на кшталт «чув, цей, той».
Переломним моментом став лютий 2014 року. На фіналі Полтавської ліги КВК дует зняв кліп «Стасі» — історію про двох друзів із села, які приїхали навчатися до міста. За словами музикантів, відео спочатку задумувалося як конкурсний номер, але воно спрацювало набагато ширше: саме завдяки цьому виступу вони виграли фінал. Уже 26 лютого 2014 року ролик з’явився на YouTube і несподівано став вірусним, розлетівшись соцмережами.
У реальному житті хлопці ніколи не ходили Полтавою в образі «сільських парубків» — цей стиль існував лише для сцени та кліпів. Для знімання вони переодягалися в клітчасті сорочки, дешеві окуляри, спортивні штани, надягали шкарпетки під в’єтнамки та використовували клітчасті сумки з ринку. Реквізит збирали зі старого одягу або знаходили в секонд-хендах — за їхніми словами, «сільський прикид придумати взагалі не проблема». Локаціями для знімання часто ставали полтавські пейзажі, зокрема район знаменитої Білої альтанки, звідки відкривається неймовірна панорама міста.
Зв’язок із селом для полтавців не був вигаданим. Хоча обидва — міські жителі, дитинство вони часто проводили у родичів в селі. Ці спогади — футбол на траві, розмови про базар, особлива сільська атмосфера і сформували той колорит, який пізніше став візитною карткою «Сен-Тропе».
Між образом і реальністю: концерти, фанати та несподівані історії
Після виходу кліпу «Стасі» учасників «Сен-Тропе» почали сприймати буквально — багато хто був упевнений, що перед ними справжні «сільські парубки» з відео. За словами Євгена Кулика, спочатку навіть траплялися ті, хто ображався, вважаючи, що автори висміюють конкретне село. Хоча кліп знімався в іншому місці, завданням було показати збірний, упізнаваний образ. Музиканти підкреслювали: їхня мета — не принизити когось, а з іронією відобразити реальність, яку вони знають з дитинства.
Згодом сценічний образ приніс популярність. Хлопців почали впізнавати у Полтаві, просити спільні фото, пропонувати ідеї для нових знімань. Один із фанатів після випадкової зустрічі запросив музикантів у Шишацький район, де показав господарство, свинарник і допоміг зі зніманням. Пізніше разом із родичами чоловік організував для гостей імпровізований відпочинок біля річки з шашликами.
Активно розвивалася й концертна діяльність. Дует виступав переважно в області — на весіллях, днях народження та корпоративах. Гонорари хлопці зазвичай не афішували, але відомо, що замовники оплачували дорогу та організаційні витрати. При цьому артисти дотримувалися професійної дистанції. Яскравим прикладом стала поїздка до Кременчука. Після виступу на заводському корпоративі музиканти планували поїхати, але директор підприємства наполіг на застіллі, а потім організував трансфер до Полтави.
Не обходилося й без курйозів. У Харкові чоловік запросив музикантів на день народження дружини, яка навіть не знала про існування «Сен-Тропе». Проте сюрприз вийшов успішним: гості швидко включилися, підспівували й фотографувалися з полтавськими музикантами, а найбільше задоволений залишився господар свята. Ну не можна не оцінити хлопців, які вирізняються незвичним говором та специфічним полтавським гумором.
Телевізійний етап: спроба підкорити велику сцену
До 2016 року інтернет-популярність «Сен-Тропе» вийшла за межі YouTube, і дует вирішив випробувати себе на національному рівні. 8 жовтня 2016 року на каналі СТБ відбувся сьомий кастинг шоу «Х-Фактор», де полтавці представили авторську пісню «У селі». Дмитро Гайдук (Дімон) і Євген Кулик (Жека) поклали власний текст на музику треку Busta Rhymes & Mariah Carey – Baby If You Give It To Me, зберігши фірмовий акцент і іронічний стиль.
Виступ вийшов резонансним: сценічний образ «парубків із села» органічно вписався у формат телешоу, а харизма учасників викликала живу реакцію залу. Судді проєкту вирішили, що причин відмовляти полтавцям немає, і відправили дует у тренувальний табір. Для «Сен-Тропе» це став крок до ширшої аудиторії та можливість вийти за рамки локального інтернет-проєкту. Хоча згодом полтавці покинули шоу, саме участь у ньому закріпила за ними статус колективу, здатного працювати не лише в мережі, а й на великій сцені. Пізніше учасники зазначали, що участь у «Х-Факторі» стала одним із найяскравіших моментів у житті групи.
Телебачення стало також майданчиком для Євгена Кулика, але уже в іншому форматі. Він став ведучим програми «Мандруємо вдома» на регіональному телеканалі. Це антитревел-шоу, присвячене цікавим місцям Полтавщини, яке пропонувало глядачам по-новому поглянути на звичні міста та села.
В одному з випусків — «Кременчук vs Полтава: хто тут село?» — знімальна група відвідала місто над Дніпром. Ведучий у фірмовій іронічній манері розповідав про гору Пивиху, набережну, єврейське кладовище, історію міста та його відомих уродженців. Серед них — Лазар Вайсбейн, який уперше вийшов на сцену саме в Кременчуці й пізніше став відомим як Леонід Утьосов, а також композитор Дмитро Тьомкін, який отримав п’ять «Оскарів» за музику до фільмів. Не обійшлося й без фірмових жартів: за спостереженнями Кулика, місто «густо населене голубами», бо «люди працюють замість того, щоб бродити вулицями й заважати птахам».
Неочікуваний кінець
11 квітня 2020 року на офіційному YouTube-каналі групи «Сен-Тропе» вийшло їхнє останнє відео під назвою «Конєц». В описі ролика музиканти подякували всім, хто підтримував їх протягом існування проєкту. У відео Дмитро Гайдук повідомив, що група офіційно завершила своє існування, а він продовжить роботу на новому каналі «SELTER Сен-Тропе». Музикант зазначив, що його особисті та творчі плани майже не змінилися: він надалі буде придумувати й знімати кліпи, як раніше, але тепер у межах власного каналу. Причини розпаду полтавець не уточнив, зауваживши, що процес тривав поступово, і тоді для нього головним було зосередитися на майбутньому, а не на минулому.
Євген Кулик не коментував розпад групи, але вже за кілька днів запустив власний YouTube-канал і представив перший відеоролик із характерним гумором. У ньому показана ситуація, коли до нього прибігає друг із міста, щоб розповісти про коронавірус і завершення діяльності групи. Євген іронічно відреагував і продовжив займатися звичними сільськими справами — садити картоплю разом з іноземцем.
Пізніше музикант оголосив про створення нового каналу, пошук кумедного напарника та плани знімання нових комедійних роликів. Під відео він розмістив контакти для співпраці та посилання на Instagram.
Так завершилася яскрава, але коротка історія полтавської групи «Сен-Тропе». Проте фанати досі переглядають кліпи колективу та насолоджуються фірмовими образами «сільських парубків» із Полтави.
