Костянтин Грубич – приклад медійного професіонала, який активно розвиває українську журналістику та телевізійне мистецтво. Усі його творчі проєкти – від дитячих ігрових шоу до глибоких репортажів і кулінарних форматів – завжди добре сприймалися глядачами. Поєднуючи наукову та викладацьку діяльність, він не лише транслює низку важливих подій, а й формує медійну культуру майбутніх поколінь. Його шлях – це підтвердження того, що телевізійний фах може бути не просто професією, а життям, сповненим творчості, освіти та суспільного внеску. Та як він дійшов до такого успіху? Та що вплинуло на розвиток кар’єри відомого полтавця? Далі на poltava-trend.
З дитинства мріяв про журналістику
Костянтин Володимирович Грубич народився 20 серпня 1968 року в Полтаві – саме це місто він завжди називав джерелом внутрішньої сили та теплих спогадів. Ще в шкільні роки виявив схильність до журналістики – вже у шостому класі надсилав власні матеріали до газети “Зоря Полтавщини’’, за які отримував гонорари, що мотивувало юнака писати ще більше. Його допитливість і ініціативність проявились і в тому, що він створив у школі власний музей, присвячений дивізії, яка визволяла Полтаву. Хлопець не лише зібрав експонати, а й став директором музею – це неабияк привернуло увагу місцевих журналістів і педагогів.
Дитячі роки минали між уроками, річкою Ворсклою, переглядом фільмів у кінотеатрі просто неба та щоденними спостереженнями за життям Полтави і полтавців. Та для того, щоб здійснити мрію свого життя, Костянтин прийняв рішення покинути рідну землю та поїхати навчатись до Києва.
Вже у 1992 році Костянтин Грубич закінчив з відзнакою факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що стало першим суттєвим кроком на шляху до кар’єрного росту та визнання.
Початок телевізійної кар’єри
Телевізійна діяльність Костянтина Грубича розпочалася ще під час навчання – у 1989 році на каналі УТ-1. А вже з 1992 по 1994 рік він створив власну програму – ділову гру для підлітків “Клас-юніор-бізнес”, ведучим якої став сам. Далі вів юнацьку авторську програму “Вибрики”, яка згодом була номінована на премію “Золота ера” як найкраще ток-шоу в країні. В кінці 1997 року журналіст перейшов на канал “1+1”.
У 1998 році Грубич став автором і ведучим програми юнацького спрямування “Дитячий сеанс”. Згодом був ведучим прямоефірної щоденної програми “Не всі вдома”. У 2000–2005 роках працював репортером програми ТСН на телеканалі «1+1». Саме в ролі репортера він здобув Національну премію “Телетріумф” у номінації “Репортер” у 2006 році.
Кулінарні й авторські проєкти
З 2005 року Костянтин Грубич почав активно працювати над кулінарним форматом – він став сценаристом та автором сюжету програми “Смачна країна”, яка принесла телеведучому справжню популярність, а вже через рік він реалізував проєкт “Глухоманія з Костянтином Грубичем”. На тлі успіху кулінарних проєктів полтавця було запрошено стати ведучим ранкового шоу “Сніданок з 1+1”, проте там він пропрацював лише пів року – чоловіка більше цікавили власні ідеї. Тож Грубич повернувся до кулінарного формату: спочатку продовжив роботу над “Смачною країною”, а згодом – став керівником і ведучим проєкту «Знак якості».
До речі, програма “Смачна країна” стала популярною не лише як телепроєкт, але й як окрема книга, яка була презентована у 2015 році – через 10 років після виходу першого телевізійного випуску.
“Знак якості” – культовий проєкт, що вплинув на українське суспільство
У серпні 2007 року Костянтин Грубич став ведучим і автором ідеї телепроєкту “Знак якості”, що виходив на телеканалі “Інтер”. Це був масштабний журналістський формат, який поєднував елементи розслідування, тестування продукції та споживчої просвіти. Метою програми було виявлення недобросовісних виробників – тому Грубич разом з колегами аналізував склад харчових товарів й перевіряв санітарні умови підприємств та супермаркетів. Костянтин у цьому проєкті виступав не просто ведучим — він став обличчям споживчого контролю в Україні. У доступній і чіткій формі він пояснював глядачам складні речі, що стосуються харчової безпеки, якості побутових товарів, маркування, сертифікації. Перед кожною програмою здійснювалося лабораторне тестування, експертиза, а в ефірі Грубич часто викривав грубі порушення стандартів. Дуже швидко телепрограма “Знак якості” стала культовою – проєкт здобув широку глядацьку аудиторію та довіру суспільства. Багато українців почали уважніше читати етикетки, обирати продукцію за складом, а не лише за брендом. Сам полтавець неодноразово говорив, що вважає цю програму “найбільш корисною для глядача” з усього, що робив у телеефірі. Проєкт тривав до листопада 2012 року.
Викладацька діяльність та науковий ступінь
З 2010 року Костянтин викладає в Інституті кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв, де веде курси “Сценарна майстерність”, “Майстерність ведучого ефіру”, готує талановитих медійників. У жовтні 2017 здобув науковий ступінь кандидата наук із прикладних соціально-комунікаційних технологій, захистивши дисертацію по телепрезентації української кухні.
Блог і сучасна діяльність
З вересня 2015 року Костянтин Грубич вирішив вийти на новий рівень, тому створив власний YouTube-канал, щоб публікувати відео про українську кухню. Станом на 2025 рік на телеведучого було підписано понад 165 000 глядачів. Також з 2018 року у програмі “ТСН-Тиждень” на “1+1” стартувала його рубрика “Польова кухня”, яка навіть після 2022 року не припинила своєї діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Грубич залишився в Києві, брав участь у волонтерських поїздках з дітьми, записував соціально важливі історії людей, які постраждали від окупації і бойових дій, публікував ролики в соцмережах для підтримки українців. Водночас працював на каналах “ТЕТ”, “1+1” “2+2”, продовжував публікуватись на YouTube. У березні 2024 року побував на Рівненщині, де збирав автентичні рецепти місцевих страв (голубці з млинцями, квас із берези, пиріжки з маком і квасолею тощо), зробив відео, яке опублікував на своєму YouTube-каналі. Крім того, у 2023 – 2024 роках він дав інтерв’ю про власний досвід схуднення на майже 20 кг, коли відмовився від алкоголю, солодкого та солоного, спираючись на японську дієту.
Коротко про особисте
Костянтин Грубич одружений зі Світланою, яка працювала режисером проєкту “Знак якості”. Разом у шлюбі пара вже понад 30 років, мають двох дітей – доньку Владиславу й сина Ярослава. Проте життя подружжя сповнене трагічних подій – їхня ще одна донечка Ольга раптово померла у 2014 році внаслідок ДТП – дівчині було лише 17 років. У 2025 родина Грубичів знову привернула увагу до себе тим, що їх син Ярослав добровільно вступив до Збройних Сил України. На жаль, у липні 2025 року стало відомо, що хлопець отримав важке поранення на передовій, у результаті якого він втратив праву руку та тимчасово позбувся слуху. У соціальних мережах підписники щиро підтримали родину Грубичів та подякували Ярославу за мужність та захист держави. Сам телеведучий написав, що у його сина буде тривала реабілітація і абсолютно нове життя, проте колись, можливо, журналіст напише книгу про всі пережиті ним та його родиною події.
Джерела:
- https://zmist.pl.ua/publications/kyyiv-cze-dim-a-poltava-dusha-televeduchyj-kostyantyn-grubych-pro-dytynstvo-karyeru-ta-lyubov-do-ridnogo-mista
- https://my.ua/uk/persons/kostiantin-grubich
- https://tabloid.pravda.com.ua/focus/kostya-grubich-rozpoviv-pro-poranennya-svogo-sina-na-fronti-detali-2011161/
- https://news.telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2025-02-14/5898087-zaprosiv-serdyuchku-na-shou-shche-u-1996-rotsi-yakim-buv-u-molodosti-zirkoviy-televeduchiy-kostyantin-grubich
