28 жовтня 2014 року на телеканалі “ТЕТ” стартував комедійний серіал “Одного разу під Полтавою”. Його творці — креативні автори студії “Квартал 95”. Вони придумали смішні, ліричні, повчальні та навіть фантастичні сюжети, герої яких — це мешканці вигаданого села на Полтавщині. Далі на poltava-trend.
Позитивна харизма
Завдяки фантазії сценаристів у цьому мальовничому та тихому краю відбувалися дивовижні події — навала байкерів та магічні чудеса, любовні пригоди та прибуття інопланетян. Актори стали персонажами детективних історій, страшних оповідань та веселих анекдотів, що з’явилися на телевізійних екранах.
Але не лише захопливі сюжети привабили глядачів. Артисти створили яскраві, кумедні та правдоподібні образи людей, за життям яких хотілося спостерігати безперервно. Трохи лінивий, але симпатичний та винахідливий селянин Юрчик, який попри свою інертність під час екстремальних ситуацій виявляв сміливість та енергійність, особливо коли потрібно було здійснити подвиг заради дружини. Його кохана жінка Ярина — витончена, але водночас із сильним характером особа. Вона ласкава і строга, розумна та сентиментальна.
Серед персонажів серіалу — авантюрист та джерело екстравагантних ідей Вітя, він же кум Юрчика. А також мудрий дід Петро, до якого селяни ходили за порадами. Ефектна, епатажна та вродлива продавчиня продуктового магазину Віра. Хитрий та непередбачуваний дільничний поліціянт Сашко.
Продюсери серіалу говорили, що попри різноманітність характерів, героїв поєднує позитивна харизма, яка створює гарний настрій. Крім того, комедійні типажі відомі та зрозумілі, а тому їх добре сприймає масова аудиторія.
Фото із сайту detector.media
Влюбливий добряк
Виконавець ролі Юрчика — Юрій Ткач. Він український комік, учасник телевізійних шоу “Ліга сміху”, “Танці із зірками”, “Гра приколів”. Однак у юнацтві він обрав професію, далеку від акторства та телебачення. Юрій навчався в Національній металургійній академії України. У студентські роки він разом з однокурсниками організував команду КВК, яка стала призером Вищої української ліги КВК у 2009 та 2013 роках.
У “Танцях із зірками” Юрій танцював із хореографкою Ілоною Гвоздьовою, виступав у цьому шоу упродовж семи етерів. У 2018 році став суддею в “Лізі сміху”, а у 2019 році — членом журі на конкурсі “Розсміши коміка. Діти”.
Юрій Ткач розповідав, що роль полтавського селянина не була для нього надто складною. Бабуся актора жила в селі Колпаківське на Полтавщині, він щороку гостював там під час канікул, бачив тамтешнє життя, чув місцеву говірку. Крім того, актор зізнавався, що дещо схожий на свого персонажа. Реальний Юрій і серіальний Юрчик — влюбливі добряки із широкою душею.
Фото із сайту tsn.ua
Сміялися не лише глядачі, а й актори
Друга головна роль серіалу “Одного разу під Полтавою” дісталася українській актрисі театру та кіно Ірині Сопонару. Вона зіграла Ярину — дружину Юрчика. Ірина за освітою історик та політолог, але, як і Юрій Ткач, розкрила свої таланти на сцені. Ірина брала участь у виставах київської театральної студії “Чорний квадрат”, у гумористичному шоу “Жіночий квартал”, була членом команди КВК “Вінницькі перці”, стала фотомоделлю журналу “Maxim”.
Ірина згадувала, що коли читала сценарій серіалу “Одного разу під Полтавою”, не могла втриматись від сміху. Вона вважає, що автори постійно вдосконалювали свою майстерність: кожний новий епізод був цікавішим за попередній. А з деяких жартів актори сміялися навіть під час фільмування.
Втім, Ірина говорила, що робота над серіалом — це не лише веселощі. Акторам потрібно докладати максимум душевних та фізичних сил, щоб роль вийшла правдоподібною. Наприклад, Олександр Теренчук, який зображував дільничного поліціянта, кілька разів вилазив із колодязя в мокрому одязі — оператори робили дублі, щоб із цих повторів режисери обрали найвдаліший варіант. Добре, що Олександр кілька років займався спортом — це загартувало його тіло та характер. Крім того, правоохоронцю за сценарієм доводилося чимало бігати.
А ще Ірина мріяла, щоб сценаристи придумали історію про життя Ярини в Парижі чи Венеції. Адже якби Юрчик повіз туди на відпочинок свою дружину, то й Ірина б теж там побувала.
Фото із сайту detector.media
Приваблива героїня зі складним характером
Ще одна зірка серіалу — Ганна Саліванчук. Вона з’явилася на телеекрані в образі “фатальної жінки” Віри. Ця спокуслива та самовпевнена продавчиня сільського магазину полонила серця чоловіків — і персонажів, і глядачів. На відміну від інших артистів, які виконали головні ролі, Ганна Саліванчук закінчила Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І. Карпенко-Карого. Значна частина фільмографії Анни — це серіали, у яких вона грає, зазвичай, привабливих героїнь зі складним характером.
Актриса дебютувала у 2007 році: знялася в багатосерійному телефільмі “Повернення Мухтара”. Трохи пізніше зіграла у воєнно-історичній драмі “Матч”, а також у серіалах “Три сестри” та “Свати”. Однак найулюбленіший Ганною драматичний образ було створено в театрі — сурогатна мати Оксана з п’єси “Звідки беруться діти”. Героїня виношувала дитину для багатої жінки, відчуваючи душевні муки.
А найкращий гумористичний образ, на думку актриси, вийшов у серіалі “Одного разу під Полтавою”. У характері продавчині Віри присутні неприємні риси, проте Ганна припускає, що дещо спільне з персонажем у неї є. Це сила волі, впевненість, чарівність, працездатність, цілеспрямованість.
Під час фільмування серіалу “Одного разу під Полтавою” часто працювали понаднормово, але попри втому взаємини в колективі завжди були дружні, актори й інші співробітники намагалися допомагати один одному. Адже завдяки чудовій атмосфері в колективі творчість стає максимально плідною.
Фото із сайту comments.ua
Серіал для дорослих та дітей
Деякі епізоди серіалу знімали в музеї просто неба біля стародавнього селища Пирогів. Це величезний культурно-ландшафтний комплекс, на території якого можна побачити етнографічні та архітектурні особливості різних історичних регіонів України: Полісся, Слобожанщини, Полтавщини, Наддніпрянщини.
Співробітники музею упродовж багатьох років сприяли популяризації українських традицій, проводили ярмарки, куди приїжджали народні ремісники, щоби поділитися досвідом. У музеї відзначали релігійні свята, організовували театралізовані вистави з обрядовою драматургією.
Фото із сайту detector.media
Тут розташовано майже 300 збережених та відновлених споруд зі зниклих епох: хатинки, комори, колодязі, майстерні, огорожі, елементи дворів та городів. До того ж у музеї є тисячі експонатів: старовинний одяг, меблі, вироби гончарів, бондарів, столярів, ковалів, музичні інструменти, дитячі іграшки. Саме в такому антуражі з’явилися сцени із життя полтавських селян.
Режисери пояснювали, що хотіли створити майже казковий світ, де минуле перетинається із сьогоденням, де сучасні герої живуть у самобутньому селі з яскравим національним колоритом, який зазвичай зображують на листівках та картинах XVI–XX століть.
А кілька років тому актори серіалу Ірина Сопонару та Юрій Ткач приїхали до Полтави. Вони вирішили поспілкуватися з глядачами та провести автограф-сесію. Охочих побачити Ярину та Юрчика наживо виявилося чимало, причому більшість шанувальників — це діти, хоча серіал робили для дорослої аудиторії. Галасливі діти юрмилися біля сцени ще до появи акторів. Персонажі серіалу не один рік були на екранах телевізорів, проте глядачам вони не набридли.
Фото із сайту telegid.com
Джерела:
- https://antonina.detector.media/medialife/post/126673/2017-06-06-ynoplanetyane-zomby-y-poteryannaya-klepa-chto-nas-zhdet-v-novom-sezone-odnogo-razu-pid-poltavoyu/
- https://kolo.news/category/dozvillia/2457
- https://tet.tv/ru/novyny/sekrety-viry-z-odnogo-razu-pid-poltavoyu
- https://tsn.ua/ru/glamur/kvartal-95-predstavlyaet-novyy-zabavnyy-serial-odnazhdy-pod-poltavoy-390806.html
- https://kp.ua/culture/672554-yuryi-tkach-o-novom-sezone-odnazhdy-pod-poltavoi-kroshke-lyzy-y-semeinykh-sviazakh-s-kukhar-y-kholodenko
