Сергій Грінченко: історія відомого випускника музичного училища імені Лисенка у Полтаві

Сергій Степанович Грінченко — баяніст-віртуоз, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та випускник Полтавського музичного училища імені Лисенка. Ця людина стала ще одним талантом, який подарувала світові щедра полтавська земля. Бувши солістом Національної філармонії України та керівником квартету баяністів імені Миколи Різоля у 1992–2016 роках, він підкорив яскравими виступами щонайменше 30 країн світу. А ще Сергій Степанович дуже пишається своїми учнями, адже серед них — 15 лауреатів міжнародних конкурсів і 2 заслужені артисти України. Дізнаємося, яким був життєвий шлях і чим живе цей видатний музикант. Далі на poltava-trend.

Початок шляху та училище імені Лисенка

Сергій Степанович Грінченко народився 1953 року в місті Кременчуці Полтавської області й змалку виявляв надзвичайний інтерес до музики. Перші кроки на шляху до майбутньої професійної кар’єри він зробив у дитячій музичній школі № 1 міста Кременчука, де навчався гри на баяні у класі А. П. Катуркіна. Саме тут сформувалися його перші навички виконавської майстерності та любов до народного інструмента.

Для продовження музичної освіти Сергій вступив до Полтавського музичного училища імені Лисенка, де навчався у класі баяна під керівництвом педагога С. П. Шкарбана. Цей навчальний заклад має понад вікову історію. Усе розпочалося 1903 року, коли на базі музичних класів Полтавського відділення Російського музичного товариства було відкрито Полтавське музичне училище. Засновником і першим директором закладу став видатний диригент і громадський діяч Дмитро Володимирович Ахшарумов.

За десятиліття свого існування навчальний заклад неодноразово реформувався: з 1919 року він функціонував як музичний технікум, з 1937 року знову став музичним училищем, а 1953 року постановою Ради Міністрів УРСР йому було присвоєно ім’я засновника української музичної класики Миколи Віталійовича Лисенка. З 2019 року заклад має назву Полтавський коледж мистецтв імені М. В. Лисенка та продовжує готувати фахівців із музичного й сценічного мистецтва, зокрема з народних інструментів, хорового диригування, фортепіано та акторської майстерності.

Після успішного завершення навчання у Полтаві Сергій Грінченко вступив до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (клас професора М. І. Різоля). Після її закінчення у 1978 році полтавець був прийнятий до Національної філармонії України на посаду соліста-баяніста.

У 1977 році Сергій Степанович став лауреатом Українського конкурсу. На початку 1980-х років його талант здобув міжнародне визнання: Грінченко став лауреатом і володарем «Grand Prix» престижних конкурсів у Франції та фестивалю «Music World».

Віртуоз баяна: гастролі та творчість Сергія Грінченка

Сергій Грінченко відомий бездоганним відчуттям стилю та віртуозною технікою, що дозволяють йому однаково переконливо виконувати твори композиторів різних епох. Його гра на баяні нагадує краплі звукового дощу, де кожна деталь звучить точно й гармонійно. Упродовж усієї кар’єри музикант ретельно формував свій концертний репертуар: він охоплює твори від XVII століття до сучасності, вони розподілені рівномірно, без стильових перекосів, що вигідно вирізняє його програми серед багатьох інших виконавців.

Особливе місце в репертуарі Сергія Грінченка посідають твори сучасних українських і закордонних композиторів. Серед них — Володимир Золотарьов, Анатолій Білошицький, Анатолій Гайденко, Анатолій Тимошенко, Валентин Рунчак, Віктор Грідін, Юрій Хатрик, Юрій Шамо, Астор П’яццолла, Володимир Черніков, Рішар Гальяно, Олександр Костін, Віктор Дикусаров, Володимир Зубицький, Микола Різоль, Мирослав Скорик та багато інших.

Багато сучасних авторів довіряють саме Грінченку прем’єрне виконання своїх творів — це яскраве свідчення його найвищого професіоналізму та глибокої поваги в музичному середовищі.

Серед «коронних» номерів музиканта — філософські шедеври класиків: Йоганна Себастьяна Баха, Ференца Ліста, Дмитра Шостаковича, Алессандро Марчелло, Жана-Батіста Люллі, Франсуа Куперена, а також перекладання творів Нікколо Паганіні, Сергія Рахманінова та інших майстрів, у яких баян розкривається в усій своїй віртуозній і поетичній силі.

Гастролі Сергія Грінченка охоплюють Італію, Швейцарію, США, Францію, Польщу, Німеччину та багато інших країн, завдяки чому український баян звучить на міжнародній сцені. Творча діяльність полтавця неодноразово відзначалася державою: у 1990 році йому було надано звання заслуженого артиста України, а у 1996 році — народного артиста України. Серед нагород також є орден «За заслуги» III ступеня, почесна грамота Кабінету Міністрів України, срібний диск Російської академії музики імені Гнесіних та інші відзнаки.

У багатющій музичній спадщині Сергія Грінченка — яскраві сольні програми, потужні виступи у складі легендарного квартету баяністів імені Миколи Різоля, а також плідна співпраця з провідними українськими оркестрами та диригентами. Серед них — Національний оркестр народних інструментів України, Київський камерний оркестр, Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України та оркестр народних інструментів Національної радіокомпанії.

Цей багатогранний досвід не лише зміцнив репутацію Грінченка як неперевершеного віртуоза, а й підніс його ім’я до рівня символу сучасної української баянної школи на світовій сцені, де баян звучить як повноцінний концертний інструмент, рівний скрипці чи фортепіано.

Ансамблеве музикування: традиції та нові горизонти

Ансамблеве музикування завжди посідало особливе місце в житті Сергія Грінченка. Як розповідав митець, «ансамблевий вірус» уразив його ще в ранньому дитинстві, коли він вперше почув сімейний дует і квартет баяністів Миколи Івановича Різоля. Ці перші враження визначили любов полтавця до спільної гри та творчого діалогу з іншими виконавцями.

У Полтавському музичному училищі імені Лисенка Сергій став душею ансамблю народних інструментів «Балалайка» під керівництвом Михайла Жернового. У консерваторії він увійшов до складу ансамблю «Рідні наспіви», а працюючи солістом Національної філармонії України, активно виступав із видатними музикантами, зокрема Євгеном Кураєвим (баян) та Євгеном Тростянським (балалайка). У творчій співпраці з останнім створено популярні п’єси «Український сувенір», «Кадриль», «Капітан». Важливою подією в ансамблевій біографії музиканта стала зустріч і спільні концерти з народним артистом Росії Віктором Грідіним у 1995 році в Києві.

Логічним етапом ансамблевої кар’єри Грінченка стало призначення його у 1992 році художнім керівником квартету баяністів Національної філармонії України, який продовжив традиції колективу під орудою Миколи Івановича Різоля. Нині цей ансамбль по праву вважають одним із найавторитетніших і найтитулованіших в Україні. У 1999 році квартет під керівництвом Грінченка став лауреатом першої премії та дипломантом двох престижних міжнародних конкурсів в Італії — «Citta di Castelfidardo» та «Astor Piazzolla».

За роки роботи колектив підготував низку концертних програм, зокрема дві монографічні — присвячені творчості Йоганна Штрауса та аргентинського композитора Астора П’яццолли. Вони отримали схвальні відгуки як в Україні, так і за її межами. Квартет активно гастролював Німеччиною, Швейцарією, Польщею, Італією, записав кілька компакт-дисків, утвердивши свій високий міжнародний статус.

Ансамблева діяльність стала для Сергія Грінченка не лише можливістю повніше розкрити власний талант, а й способом зберегти та розвинути найкращі традиції української баянної школи, передаючи їх новим поколінням музикантів.

Педагогічна майстерність і вплив на молоде покоління

В останні десятиліття педагогічна діяльність Сергія Грінченка набула особливої ваги. З 1992 року він працює старшим викладачем, а з 2001 року — доцентом кафедри народних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Його заняття — це не лише вдосконалення техніки гри на баяні, а й глибоке занурення у світ музичної інтерпретації, де важливими є стиль, культура звуку й емоційна виразність.

Серед його учнів — лауреати міжнародних конкурсів Роман Молоченко та Ігор Саєнко (нині артисти квартету баяністів імені Різоля), а також Роман Онисків. Сергій Степанович активно ділиться досвідом через майстер-класи, бере участь у журі конкурсів і створенні нових аранжувань.

Грінченко є автором численних перекладань та аранжувань для квартету баяністів, які збагатили репертуар колективу яскравими інтерпретаціями класики й сучасної музики. Серед них — твори Антоніо Вівальді, Петра Чайковського, Йоганна Штрауса (сина), Астора П’яццолли, Дмитра Шостаковича, Джорджа Гершвіна, Мирослава Скорика, Анатолія Білошицького, Вітторіо Монті, Віктора Раду, Віктора Дикусарова, Володимира Зубицького та інших. Його аранжування поєднують віртуозність, стильову точність і свіже звучання баянного ансамблю.

Вагомим внеском у педагогічну практику став нотний збірник «Із репертуару Сергія Грінченка», який активно використовують студенти музичних закладів та професійні виконавці як надійний методичний матеріал і джерело натхнення.

Багатий сценічний досвід, тонке відчуття інтерпретації та глибоке розуміння ансамблевого дихання роблять його уроки справді неоціненними. Учні опановують не лише техніку, а й мистецтво довершеного звуку, уміння проникати в образний світ твору та розкривати його емоційну сутність.

Сергій Степанович уже багато років залишається одним із тих наставників, у яких майже немає рівних: він не просто передає знання — він запалює в серцях молодих музикантів ту саму пристрасть до баяна, яка свого часу привела його з Полтави на світові сцени.

Джерела:

1. http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued7&id=3270
2. http://pmu.pl.ua/history/
3. http://poltavahistory.inf.ua/hisp_r_94.html
4. http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/muzykanty-i-muzykovedy?id=1674
5. https://lorna-l.livejournal.com/156693.html
6. https://day.kyiv.ua/article/kultura/sensatsiyni-bayanisty